Справа №938/455/23
Провадження № 3/938/246/23
27 липня 2023 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) керівника товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Барс» місцезнаходження: с. Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області, місце проживання: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП),-
На розгляд Верховинського районного суду Івано-Франківської області 30.06.2023 року надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення №1974 від 23.06.2023 року (а.с. 1) вбачається, що ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «СВ Барс», несвоєчасно подав податкову декларацію з земельного податку (орендної плати) на 2023 рік граничний термін подання 20.02.2023 року, фактично подано звітність 25.04.2023 року, чим порушив ст. 286 п.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Розгляд справи, призначений на 04.07.2023 року о 9.00 годин не відбувся у зв'язку з відсутністю в суду відомостей про вручення судової повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим судове засідання відкладено на 27.07.2023 року о 9.00 годин.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлена про розгляд справи Верховинським районним судом 27.07.2023 року о 09.00 годин (а.с. 16), до суду не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.163-1 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цьогоКодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій - п'ятій цієї статті.
Дана справа про адміністративні правопорушення не відноситься до справ, зазначених у частинітретій - п'ятій ст. 38 КУпАП.
Встановлено, що протоколом про адміністративне правопорушення №1974 від 23.06.2023 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП.
Оскільки, відповідно до зазначеного протоколу адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив 25.04.2023 року та яке не є триваючим, то на даний час закінчився строк давності накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП.
Крім того, судя звертає увагу, що на сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв'яз ку зі закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Наприклад, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. визначено, що вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст.38 КУпАП. Водночас розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст.38 КУпАП, а передбачений ст.277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного та повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, та лише після цього закриває провадження у справі.
У подальшому 07.11.2017 р. Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, щовстановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
З вищевказаного приводу на даний час немає сформованої правової позиції Верховного Суду ( Великої Палати чи Касаційного адміністративного суду), в зв'язку з чим місцевими та апеляційними судами ухвалюються рішення (постанови) про визнання винуватим або без встановлення вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Врахувавши наявність вищевказаної юридичної невизначеності, судя звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людинивід 14.10.2010 року у справі «Щокін протии України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Таким чином, суддя керується принципом застосування до винної особи найбільш сприятливого закону, у зв'язку з чим провадження в цій справі слід закрити без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 на підставі ст.247 п.7 КУпАП за строком давності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі ст.247 п.7 КУпАП у зв'язку з закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення, встановлено ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківсього апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Наталія ЧЕКАН