Справа № 339/249/23 156
3/339/145/23
27 липня 2023 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С.,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,
ч.1 ст.130 КУпАП,-
якому роз"яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП,-
26 червня 2023 року о 21 год 42 хв ОСОБА_1 по вул. Д.Галицького м.Болехів Калуського району Івано-Франківської області, в порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем УАЗ 452 Б д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук) відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що не вживає алкогольні напої, оскільки хворіє (має проблеми з серцем) не був у стані сп"яніння, тому спочатку відмовився пройти огляд. Коли працівники поліції роз"яснили йому наслідки відмови, то погодився пройти тест на місці, але йому повідомили про те, що вже складено протокол. Просить провадження в справі закрити.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, важаю, що його вина у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1.ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеодоказами, які містяться в матеріалах провадження та досліджені в судовому засіданні, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, відповідно, відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Так, згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Як вбачається з матеріалів справи, за порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху працівник поліції склав постанову серії БАА № 972050 від 26 червня 2023 року та притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у вигляді штрафу розміром 1190 грн за те, що він керував транспортним засобом, в якому відсутній розсіювач заднього ліхтаря габаритів, не мав при собі посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб, поліса цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та з номерним знаком який не належить даному транспортному засобу (а.с.6).
Враховуючи, що вищенаведена постанова у визначеному законом порядку оскаржена не була, а отже є чинною, то відсутні підстави вважати, що працівники поліції, зупиняючи транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , діяли без достатніх на це підстав.
Також, працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп"яніння, в зв"язку з чим йому запропоновати пройти огляд на стан сп"яніння.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. № 1452/735, /далі Інструкція/ огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 3 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. п. 6, 7 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми вказаної Інструкції, оскільки були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, внаслідок чого йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці та у закладі охорони здоров'я, однак він відмовився від проходження такого огляду, що зафіксовано на службову камеру поліцейського.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук стверджується, про те, що огляд не проводився через його відмову (а.с.2).
В матеріалах справи наявні свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/5646, чинне до 28 вересня 2023 року про відповідність вимогам закону приладу Газоаналізатора ALCOTEST 6820 (а.с.7).
Окрім того, відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 червня 2023 року (а.с.3) водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі охорони здоров'я - Долинській центральній лікарні.
Працівники поліції у відповідності до ст.266 КУпАП, відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, зазначивши це в протоколі.
Зміст вказаних вище доказів повністю підтверджується відеоматеріалами з відеореєстратора патрульної машини та нагрудного відеореєстратора інспектора поліції, які долучені до матеріалів провадження, містяться на дисках (а.с.8) та не викликають сумнівів щодо події адміністративного правопорушення та перебігу обставин відмови водія від проходження огляду.
Так, згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дослідив відеозапис, де чітко зафіксована основна об'єктивна інформація в такому вигляді, як відбувалися події тоді - відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Додані поліцейським до протоколу відеозаписи є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП, оскільки стосуються вказаної події, де зафіксовано, як саме ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, маючи ознаки сп"яніння, відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у запропонованому йому медичному закладі.
Переглянувши матеріали відеофіксації, встановлено, що на них зафіксовано, як ОСОБА_1 керує автомобілем і зупиняється на вимогу працівників поліції. Працівник поліції вказує причину зупинки та звертає увагу на запах алкоголю, а ОСОБА_1 заперечує та вказує на те, що запах від пасажира. На неодноразові пропозиції поліцейського водій відмовляється пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в лікувальному закладі, мотивуючи тим, що хворіє і не вживає спиртні напої. Працівник поліції пояснює, що відмова прирівнюється до керування в стані алкогольного сп'яніння і що на нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, роз'яснює ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Зачитавши протокол, ОСОБА_1 відмовився його отримувати та підписувати та повідомив про те, що готовий пройти тест.
Зокрема, зі змісту відеозапису вбачається, що водію ОСОБА_1 було неодноразово запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння сертифікованим приладом Драгер, після чого запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження відповідного огляду, але водій в категоричній формі відмовився, незважаючи на те, що йому роз"яснено наслідки ухилення від такого огляду та повідомлено про складання матеріалів адміністративної справи за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КупАП, для настання адміністративної відповідальності не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст.17 КУпАП.
Встановлено, що водій ОСОБА_1 , відмовляючись від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, не діяв ні у стані крайньої необхідності, не знаходився у стані необхідної оборони і не перебував у стані неосудності.
Враховуючи обставини, за яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, вважаю, що вони не перешкоджали йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
При цьому, твердження ОСОБА_1 про те, що він в стані алкогольного сп'яніння не перебуває, не може бути причиною відмови від виконання або обґрунтуванням ухиляння законних, неодноразових вимог поліцейського, що виконує свої службові обов'язки, зокрема у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 згідно з протоколом ставилось у вину правопорушення, суть якого полягала у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, його доводи в судовому засіданні про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, не можуть впливати на висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 2.5. Правил дорожнього руху за відмову водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Як слідує з доказів, які є в матеріалах справи, ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції поліцейських не погоджувався, ухилявся від проходження огляду у встановленому законом порядку, намагався домовитись з працівниками поліції щодо уникнення відповідальності, що правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та підстава для складення протоколу, зі змістом якого, як свідчать матеріали відеофіксації був ознайомлений.
Те, що ОСОБА_1 вказав, що бажає пройти огляд після складення протоколу, не спростовує фактичних даних щодо відмови його, як водія транспортного засобу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння на законну вимогу поліцейського.
Дослідивши сукупність доказів по справі, вважаю, що ними поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови особи, яка керувала транспортним засобом, ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому в його діях є склад адміністративного правопорушенння, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 536.80 грн.
На підставі викладеного, ч.1 ст.130 КУпАП та керуючись ст. 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Апеляційна скарга, подана після після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Головенко О.С.