Справа № 932/1272/23
Провадження № 2/932/321/23
17 липня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
при секретарі судового засідання - Фетіскіній К.Р.,
за участю представника відповідача - адвоката Усенко А.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини,
02 лютого 2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що сторони з 03.10.2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Сторони перестали разом мешкати через чотири місяці після укладення шлюбу, який був розірваний рішенням суду від 03.09.2016 року. Згодом позивач довідався, що колишня дружина народила дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свідоцтві про народження дитини, яке було видане 17.01.2017 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом ДРАЦС, актовий запис № 63, батьком ОСОБА_3 зазначений ОСОБА_4 , який записаний батьком був автоматично, оскільки формально на момент зачаття дитини вони перебували в зареєстрованому шлюбі. Однак позивач не є біологічним батьком дитини, і відповідачка цього факту не заперечує. Тому просить суд виключити відомості про нього як про батька з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_4 та його представник - адвокат Моськіна С.М. не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату та місце проведення підготовчого судового засідання, надали заяву про розгляд за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали, наполягали на їхньому задоволенні в повному обсязі з викладених у позові підстав та обставин.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду заяву, в якій просила здійснити розгляд справи за своєї відсутності та визнала позовні вимоги. Крім того, відповідачем подано до суду відзив, в якому вона так само визнає заявлені позивачем позовні вимоги в повному обсязі, підтверджує відсутність кровної спорідненості позивача ОСОБА_4 з її донькою Міленою, тому з викладених у позові підстав та обставин і на підставі поданих позивачем доказів просить суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Усенко А.О. в підготовчому судовому засіданні підтримала позицію відповідачки про визнання в повному обсязі позовних вимог, не заперечувала проти ухвалення судового рішення в підготовчому судовому засіданні з підстав визнання позову відповідачкою.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до такого висновку:
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини сторін.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:
Так, в судовому засіданні встановлено, що з 03 жовтня 2014 року по 03 вересня 2016 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 03.09.2016 року, актовий запис № 129 складений Бабушкінським районним у місті Дніпропетровську ВДРАЦС Головного ТУЮ у Дніпропетровській області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачка ОСОБА_2 народила дитину - доньку ОСОБА_3 , Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 17 січня 2017 року складено відповідний актовий запис № 63, батьками дитини підставі ст. 133 СК України записано сторін, оскільки останні на момент зачаття дитини перебували у зареєстрованому шлюбі. Викладене підтверджується копією свідоцтва про народження.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, СК України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, підписану Українською РСР 21 лютого 1990 року та ратифікованою постановою ВР №789-XII від 27 лютого 1991 року (далі Конвенція про права дитини), Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 (далі Правила державної реєстрації), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 (далі Правила внесення змін).
Так, за змістом ст.ст. 9, 15, 16 ЦК України, ст.18 СК України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Різновидами способів захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є встановлення, припинення, зміна правовідношення.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також у випадках, встановлених законом, з рішення суду.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Аналогічні положення викладені в ст.5 СК України.
Відповідно до ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122, 125 СК України.
Нормою ст. 122 ч.ч. 1, 2 СК України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Положеннями ст. 133 СК України передбачено, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік батьком дитини.
Згідно ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до ч. 1 ст. 123 СК України. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
В свою чергу, за змістом ст.ст. 12, 76, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно п.20 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
В свою чергу, за змістом пп. 2.13.1 п. 2.13, пп. 2.16.2 п. 2.16 Правил внесення змін підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, окрім іншого, є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження. За наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду.
Частиною 6 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
За змістом ст. 7 СК України, ст. 3 Конвенції про права дитини регулювання сімейних відносин, зокрема судами, має здійснюватися з максимально можливим та першочерговим урахуванням і забезпеченням інтересів дитини.
За змістом ст.ст. 7, 9 Конвенції про права дитини, ст.ст. 11, 14 Закону України «Про охорону дитинства» дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування, проживати разом з батьками. Дитина та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятками, передбаченими законом.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Так, за змістом норм сімейного законодавства дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік батьком дитини. Особа, яка за наведених обставин і підстав записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження, в іншому випадку відмовляє в задоволенні позову. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття, а також за умови, що особа, яка оспорює своє батьківство, в момент реєстрації себе батьком дитини не знала, що не є її батьком, або не могла про це не знати.
Таким чином підставою, передумовою для оспорювання встановленої законом презумпції батьківства чоловіка матері дитини є невідповідність встановленого (зареєстрованого) батьківства факту біологічного походження, тобто відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Останнє, в свою чергу, окреслює і предмет доказування у справах про оспорювання батьківства. При цьому у даній категорії справ на позивача покладається тягар доказування, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач повинен довести належними та допустимими доказами, що позивач знав у момент реєстрації, що він не є батьком дитини, або не міг не знати про це. Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами. Підставою ж для категоричного висновку для спростування батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Суд враховує, що відповідачка ОСОБА_2 позов визнала повністю, тобто фактично відмовляється від проведення по справі експертизи, що в силу ст. 109 ЦПК України враховується на користь позивача, як підтвердження його доводів.
Відтак, визнання відповідачем ОСОБА_2 позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи визнання відповідачкою ОСОБА_2 позову, суд приходить до висновку про правомірність, обґрунтованість та доведеність позову, а отже і можливість його задоволення шляхом виключення відомостей про позивача як про батька із актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, які складаються зі сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 1073,6 гривень, керуючись положеннями ст.ст. 133, 141, 142, 264 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 536,8 гривень, а також повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду із даним позовом, тобто судовий збір в розмірі 536,8 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.3, 7, 9 Конвенції про права дитини, ст.ст. 9, 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 5, 7, 18, 121, 122, 133, 136 СК України, п. 20 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації, пп. 2.13.1 п. 2.13, пп. 2.16.2 п. 2.16 Правил внесення змін, ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 11, 14 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 142, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини задовольнити.
Виключити відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису № 63 від 17 січня 2017 року, складеного Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Зобов'язати Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за № 63 від 17 січня 2017 року, складеного Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 536,8 гривень.
Повернути ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого ним при подачі до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська позовної заяви (платіжна квитанція від 02 лютого 2023 року, код документу 3536-2072-5366-8082), а саме, повернути судовий збір в розмірі 536,8 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.С. Овчиннікова