Справа № 161/12240/23
Провадження № 1-кп/161/1228/23
м. Луцьк 27 липня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023035580000702 від 06.07.2023, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не працює, неодружений, судимий 29.10.2020 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.3 ст.307, ч.3 ст.69, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317, ч.1 ст.70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, 13.01.2021 звільнений із Луцького слідчого ізолятора у зв'язку із відбуванням строку покарання,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , 03 липня 2023 року близько 14 години 40 хвилин, керуючись прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, перебуваючи за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, а саме: через Telegram-канал «PC VIP» у невстановленої досудовим розслідуванням особи купив вказану вище особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, за грошові кошти у сумі 700 гривень.
Після чого, ОСОБА_3 , 03 липня 2023 року близько 17 години 00 хвилин, отримавши координати з місцем знаходження особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, прийшов до парку, що за адресою: м. Луцьк, вул. Потебні (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), де о 17 годині 30 хвилин того ж дня забрав два згортки з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, та помістив їх у ліву кишеню сумки, яку, зберігаючи при собі, переносив до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення огляду місця події, а саме до 21 години 29 хвилини 05 липня 2023 року.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/103-23/7494-НЗПРАП від 13.07.2023 надані на дослідження кристалічні речовини світло-зеленого кольору містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 0,4356 г.
Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.309 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно незаконно придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_3 хоча і судимий, однак повністю визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває, хоча проходив лікування внаслідок вживання стимуляторів.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді обмеження волі ближче до мінімальної межі.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання у виді штрафу, виправних робіт, суд не вбачає, з огляду на те, що обвинувачений офіційно не працює, а призначення покарання у виді арешту, який необхідно відбувати реально, буде надто суворим покаранням.
Разом з тим, враховуючи особу винного, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обтяжуючих обставин, з урахуванням позиції прокурора, суд вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому мінімальний іспитовий строк із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Арешт, який накладений на майно ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.07.2023 року, скасувати.
Речові докази у справі, а саме:
- паперовий згорток із вмістом речовини рослинного походження, два фольгових згортки із вмістом кристалічної речовини, скляну лампочку та трубку з нашаруванням невідомої речовини, знищити;
- мобільний телефон марки «Xioami» моделі «Redmi 5», чорного кольору, залишити ОСОБА_3 за належністю;
- два DVD-R диски залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертизи в загальній сумі 3585 (три тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий