Справа № 603/148/23Головуючий у 1-й інстанції Гудкова Ю.Г.
Провадження № 33/817/393/23 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
27 липня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю:
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Андрусенка І.Я. на постанову Монастириського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2023 року,
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як визнав суд, ОСОБА_1 23.03.2023 року о 21 год 43 хв в м. Монастириська по вул. Добровідка, 1, керував транспортним засобом “ВАЗ 2108”, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Андрусенко І.Я. вказує на незаконність постанови суду першої інстанції з мотивів недотримання норм матеріального та процесуального права при її ухваленні.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення стану сп'яніння у медичному закладі у відповідності до встановленого порядку.
Вказує, що із відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв поліцейського про те, що готовий пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння на місці зупинки.
Зазначає, що незважаючи на це, поліцейський запропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу у м. Чорткові, після чого, останній повідомив працівників поліції, що у медичний заклад який знаходиться у м. Чорткові, він не буде їхати, проте готовий пройти будь-який огляд на місці, а саме у м. Монастириська.
Звертає увагу суду, що з відповіді на адвокатський запит Тернопільської ОДА від 13.04.2023 вбачається, що КНП “Монастириська міська лікарня” та Бучацька міська лікарня мають право проводити огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи вищенаведене вважає, що поліцейські під час проведення огляду на виявлення стану сп'яніння, було грубо порушено вимоги ст.266 КУпАП та п.7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, оскільки не запропоновано ОСОБА_1 пройти такий огляд у Монастириській міській лікарні, а тому вказаний огляд в силу приписів ст.266 КУпАП є недійсним.
На переконання апелянта, за таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням п.2.5 ПДР України працівником поліції був складений передчасно.
Просить скасувати постанову Монастириського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Андрусенко І.Я. не з'явилися, однак повідомили суд про можливість розгляду справи без їх участі.
Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду скарги, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За наведених обставин, вважаю за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за апеляційної скаргою адвоката Андрусенка І.Я. без участі останніх.
Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вставлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №498562 від 23 березня 2023 року, ОСОБА_1 23.03.2023 року о 21 год 43 хв в м. Монастириська по вул. Добровідка, 1, керував транспортним засобом ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився.
В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Так, оглянутим в судовому засіданні відеоматеріалом, що зафіксований нагрудною камерою працівника патрульної поліції та відеореєстратором, який знаходився в службовому автомобілі встановлено, що працівниками поліції було виявлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з порушенням ПДР України. Оскільки у водія були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, які працівник поліції назвав ОСОБА_1 , йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, від якого він відмовився.
Дані обставини також стверджуються постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №428130 від 23.03.2022; електронним рапортом працівника поліції.
Суддя враховує, що рапорт поліцейських за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності зі всіма наявними доказами.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, але за умови проходження огляду у КНП “Монастириська міська лікарня”, є безпідставними, оскільки обов'язок водія пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції відповідно до п.2.5 ПДР України, закон не пов'язує з виконанням поліцейським чи лікарем певних умов чи вимог водія.
Крім цього, з долучених до матеріалів справи відеозаписів, вбачається, що відмова від проходження огляду ОСОБА_1 не була пов'язана із місцем його проведення та жодним чином не спростовує факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому порядку, що доведено судом належними та допустимими доказами.
З огляду на вказані вище докази, які належним чином досліджені судом першої інстанції, вважаю, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан наркотичного сп'яніння водія ОСОБА_1 , узгоджуються з приписами ст.266 КУпАП та відповідають вимогам Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, зокрема, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі останній категорично відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв'язку з неповнотою судового розгляду, а також порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 23 березня 2023 року реалізував своє право керувати автомобілем ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_1 , тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Монастириського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Андрусенка І.Я. залишити без задоволення, а постанову Монастириського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя