Справа № 308/9691/23
Закарпатський апеляційний суд
25.07.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/337/23, за апеляційною скаргою захисників-адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2023.
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.08.2023 включно з визначенням застави - 447 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1199748 (один мільйон сто дев'яносто дев'ять тисяч сімсот сорок вісім) грн, щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в кримінальному провадженні № 12021070000000119 від 16.04.2021.
Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_8 покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не відлучатися з м. Ужгорода Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання слідчий обґрунтував тим, що СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 16.04.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021070000000119, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, психотропних речовин у великих розмірах, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що охороняють здоров'я
-2-
населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 за № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР, наказу Міністерства охорони здоров'я України за № 188, від 01.08.2000, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою досягнення запланованого результату та незаконного збагачення здійснював заборонені операції у сфері обігу психотропних речовин.
Зокрема, на виконання вищевказаного злочинного умислу ОСОБА_8 , у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, незаконно придбав з метою збуту у невстановленої в ході досудового розслідування особи, психотропну речовину - метамфетамін у великих розмірах, після чого вказану речовину незаконно зберігав з метою збуту за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , до моменту, коли 17.06.2023 під час проведення обшуку працівниками правоохоронних органів в період часу з 06 год 30 хв по 08 год 09 хв вищевказана психотропна речовина - метамфетамін, масою згідно висновку експерта 12,1682 г. та 28 згортків фольги, всередині яких знаходиться кристалічна речовина білого кольору, схожа на психотропну, були виявлені та вилучені.
17.06.2023 ОСОБА_8 затримано у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим мотивовано обґрунтованістю пред'явленої останньому підозри, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, у разі доведення винуватості, а також наявністю ризиків його неналежної процесуальної поведінки, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Також слідчий суддя вважав доведеним існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З метою запобігання встановлених в ході судового розгляду ризикам, слідчий суддя вважав за доцільне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначив ОСОБА_8 заставу, достатню для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі, захисники підозрюваного ОСОБА_8 - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять ухвалу слідчого судді в частині визначення підозрюваному ОСОБА_8 розмірі застави змінити та визначити таку в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 грн. Захисники наголошують на тому, що слідчий суддя залишив поза увагою обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, позитивної характеристики, наявність на утриманні батька-інваліда війни, міцних соціальних зв'язків, відсутність судимості й значних доходів та визначив завідомо непомірний розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави, не встановивши при цьому виключних обставин.
-3-
Окрім того, звертають увагу на необґрунтованість оголошеної ОСОБА_8 підозри, оскільки така не доведена належними доказами та ґрунтується виключно на припущеннях органу досудового розслідування. Окрім того, вважають недоведеними наявність ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного та захисників, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді та не подавали заяву про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про безпідставність апеляційної скарги й законність ухвали слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,
-4-
обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке 16.04.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000119.
17.06.2023 ОСОБА_8 затримано у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 19.06.2023 за клопотанням слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням застави у розмірі 447 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1199748 (один мільйон сто дев'яносто дев'ять тисяч сімсот сорок вісім) грн та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеністьслідчим обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
-5-
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_8 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно до вимог ст. 177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків.
Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а тому з огляду на тяжкість та характер вказаних кримінальних правопорушень, свідчить про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, доведена органами досудового розслідування та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Всупереч доводів сторони захисту, наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_8 . Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджується: протоколом затримання ОСОБА_8 від 17.06.2023; протоколом обшуку (транспортного засобу) від 17.06.2023, протоколом обшуку (житла) від 17.06.2023,
-6-
протоколом про результати негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 20.02.2023; висновком експерта від 17.06.2023; протоколом відбору зразка речовини для направлення його на перевірку за Каталогом, іншими матеріалами кримінального провадження.
Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.
Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисників на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахував наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та належним чином мотивував свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.
Застосований ОСОБА_8 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвала слідчого судді не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Разом з тим, апеляційний суд враховує і те, що ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, тобто діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_8 та характеризує його, як особу схильну до антисоціальної поведінки.
Всупереч доводів апеляційної скарги, обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
Тому, доводи апеляційної скарги захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_8 має на утриманні хворого батька-інваліда війни, який потребує відповідного догляду, апеляційний суд також не бере до уваги, визнаючи їх такими, що не впливають на висновки суду першої інстанції про необхідність застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
-7-
Наведені в апеляційній скарзі доводи на захист ОСОБА_8 , зокрема, наявність постійного місця проживання, позитивна характеристика, відсутність судимості, міцність соціальних зв'язків, були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування щодо ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів. Не вказала сторона захисту і на обставини, які б перешкоджали чи унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_8 під вартою.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги захисників-адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливість застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягають і такі відхиляються.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисників-адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у цій частині є безпідставними.
Окрім того, всупереч доводів апеляційної скарги, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_8 розмір застави є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного, обставинами кримінальних правопорушень, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ч. 4, 5 ст. 182 КПК України.
Враховуючи характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , а також його високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений вчиненням кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, тобто діянь, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про визначення підозрюваному ОСОБА_8 застави в розмірі саме447 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як альтернативи застосованому йому запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що даний випадок є виключним і застава в розмірах встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов'язків.
При цьому колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисників щодо скасування ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під ватою задоволенню не підлягають і такі відхиляються.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177,178,182,183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
-8-
Окрім того, колегією суддів враховується і те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено, 30.06.2023 обвинувальний акт направлено до суду першої інстанції та 25.07.2023 призначено підготовче судове засідання.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисників-адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2023, щодо ОСОБА_9 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді