Справа № 686/17775/23
Провадження № 2-а/686/233/23
26 липня 2022 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Кучерук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції України, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із вказаним позовом в якому просив скасувати постанову серія ЕАС №7256686 від 30.06.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування позову зазначено, що 30.06.2023 року інспектор УПП у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Вельц В.О. виніс постанову серія ЕАС №7256686 у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої він був визнаний винуватим у порушенні п.8.4 г' ПДР та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає вказану постанову незаконною, а висновки стосовно порушення ним вимог п.8.4г' ПДР (а саме порушення вимог знаку 5.16) під час проїзду по АДРЕСА_1 є надуманими та не відповідають фактичним обставинам. Зазначив, що жодних доказів порушення ним правил дорожнього руху поліцейським під час винесення цієї постанови представлено не було, до того ж за зазначеною у постанові місцем правопорушення (вул. Тернопільска 32, м. Хмельницький ) відсутній дорожній знак 5.16.
В судове засідання позивач не з'явився. Подав на адресу суду письмову заяву, в якій просив поданий позов розглянути за його відсутності. Вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення відповідних повідомлень на офіційну електронну адресу. У поданому відзиві, відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а висновки інспектора щодо вчинення ОСОБА_1 порушень ПДР за обставин, які викладені у цій постанові підтверджені належними доказами. Так, факт допущених ОСОБА_2 порушень ПДР був зафіксований самим поліцейським (останній безпосередньо спостерігав таку подію), що є достатнім доказом вини позивача. При цьому відсутність інших доказів, зокрема відеофіксації правопорушення, за умови, що позивачем не представлено жодних доказів на спростування таких обставин, не може свідчити про незаконність постанови інспектора поліції.
Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.
Встановлено, що 30 червня 2023 року інспектором УПП в Хмельницькій області Вельц В.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №7256686, якою ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що він 30 червня 2023 року о 14 год.58 хв. у м. Хмельницькому по вул. Тернопільскій, буд.32, керуючи автомобілем марки Skoda Superb н.з. НОМЕР_1 , не дотримався вимог дорожнього знаку 5.16 смуга яка вказує ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив вимог п.8.4 г'.
Предметом вищезазначеного позову є спір про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає зокрема за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів.
Відповідно до п.8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно абз.1 п.8.2 ПДР України дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.
Відповідно до приписів п.п. г' п.8.4 ПДР України дорожні знаки зокрема поділяються на інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Згідно положень розділу 33 ПДР України (Дорожні знаки) дорожній знак 5.18 «Напрямок руху по смузі», показує дозволений напрямок руху по смузі. Знак 5.16 «Напрямки руху по смугах» показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Із змісту оскаржуваної постанови встановлено, що на підтвердження зазначених у ній обставин вчиненого правопорушення, не було долучено жодного доказу.
Як зазначено позивачем у поданому позові, жодних доказів на підтвердження викладених у постанові обставин порушення ним вимог знаку 5.16 та відповідно п.8.4 г ПДР України, під час оформлення матеріалів та винесення оскаржуваної постанови, інспектором не збиралося та йому не надавалося для огляду.
Жодних доказів на підтвердження обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та правомірності ухваленої постанови та спростування доводів позивача, відповідачем до суду не представлено. Матеріали справи не містять, що проїжджа частина по АДРЕСА_1 (як зазначено у постанові - місце вчинення правопорушення) знаходиться в дії знаку 5.16 ПДР, як і факт, що ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі за вказаною адресою порушив вимоги вказаного знаку.
Фактично окрім винесеної постанови, факт вчинення ОСОБА_3 порушення ПДР за викладених у ній обставин, нічим не підтверджений. При цьому рапорт поліцейського Вельц В.О. стосовно виявлення факту вчиненні ОСОБА_1 порушень ПДР, без наявності будь-яких інших доказів, які б підтверджували такі факти, сам по собі не може буди достатнім доказом вини позивача.
Крім того суд звертає свою увагу і на те, що до суду не було представлено і відеофіксації самого розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавляє суд надати оцінку дотримання поліцейським вимог КУпАП щодо порядку розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачем не доведений, оскільки жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт що ОСОБА_1 , 30.06.2023 року о 14:58 год. керуючи автомобілем та рухаючись по вул. Тернопільска 32 у м. Хмельницькому порушив вимоги знаку 5.16 ПДР та при дозволеному напрямку руху ліворуч здійснив рух прямо суду не представлено.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід визнати, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч.1 ст.122 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАС № 7256686 від 30.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь держави судовий збір у сумі 536,80 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄРДПОУ: 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, буд3.
Управління патрульної поліції у Хмельницькій області, м. Хмельницький, вул. Коцюбинського, 35/2.
Повний текст рішення виготовлений 26.07.2023 року.
Суддя: С.А.Колієв