Справа № 686/18009/23
Провадження № 3/686/5713/23
25 липня 2023 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Данькова С.О., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Керницької О. В., прокурора - Бурлаки М. О. розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, -
встановила:
11.07.2023 на адресу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до протоколу №317 від 05.07.2023, ОСОБА_1 , будучи депутатом скликання Хмельницької міської ради, являючись відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», 28.03.2023 під час проведення засідання позачергової двадцять п?ятої сесії восьмого скликання Хмельницької міської ради, при розгляді питання №75 «Про внесення змін в договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького» не повідомив сесію селищної ради про наявність реального конфлікту інтересів шляхом самостійного публічного оголошення, у зв?язку з чим вчинив адміністративне правопорушення пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно рішення першої сесії 8 скликання Хмельницької міської ради №1 від 26.11.2020 визнано повноваження депутата Хмельницької міської ради ОСОБА_1 .
У відповідності до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», депутати місцевих рад є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону, а відтак ОСОБА_1 , будучи депутатом Хмельницької міської ради є суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією.
Проведеною перевіркою встановлено, що згідно рішення Хмельницької міської ради №75 від 28.03.2023 «Про внесення змін в договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та інфраструктури міста Хмельницького» пунктом 1 вносяться зміни в договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького від 04.02.2019 №14 (із внесеними змінами додатковою угодою від 16.03.2021 №1, додатковою угодою від 17.05.2022 №2) (розмір пайової участі 526 022 (п?ятсот двадцять шість тисяч двадцять дві гривні), який укладений з приватним підприємством «Консталь», виклавши п.2.4. в наступній редакції: «Пайова участь сплачується до 31.12.2023». Пунктом 2 вносяться зміни в договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького від 04.02.2019 №15 (із внесеними змінами додатковою угодою від 16.03.2021 №1, додатковою угодою від 17.05.2022 №2) (розмір пайової участі 524 066 (п?ятсот двадцять чотири тисячі шістдесят шість гривень), який укладений з приватним підприємством «Консталь», виклавши п.24. в наступній редакції: «Пайова участь сплачується до 31.12.2023».
Засновником та уповноваженою особою ПП «Консталь» являється ОСОБА_2 . Вказана особа також являється співзасновником та уповноваженою особою у ТОВ «Хмельницькбудінвест» (частка 1%) та ТОВ «Нові будівельні інвестиції» (частка 1%), де іншим співзасновником являється ТОВ «СК Інвест Груп» (частки у обох 99%), засновником якого в сою чергу являється ОСОБА_1 (частка 100%).
28.03.2023 ОСОБА_1 , являючись депутатом восьмого скликання Хмельницької міської ради, під час проведення засідання позачергової двадцять п'ятої сесії восьмого скликання Хмельницької міської ради, при розгляді питання №75 «Про внесення змін в договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького» в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив сесію міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів шляхом самостійного публічного оголошення про це, а саме про те, що у вказаному питанні пропонується продовжити термін сплати пайової участі (524 066 гривень) до 31.12.2023 приватному підприємству «Консталь», із засновником та уповноваженою особою з якою ОСОБА_1 пов?язаний позаслужбовими відносинами, а саме веденням підприємництва.
ОСОБА_1 , використавши право ухвального голосу, як депутат місцевої ради, проголосував за позитивне прийняття даного рішення, що підтверджується результатами поіменного голосування депутатів Хмельницької міської ради восьмого скликання від 28.03.2023.
Отже, під час цього голосування у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, тобто суперечність між приватним інтересом і його представницькими повноваженнями (правом ухвального голосу), як депутата місцево ради, що вплинуло на позитивне вирішення вказаного вище питання.
При цьому ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 28, 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» самостійно публічно не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів та самостійно не вжив заходів щодо його врегулювання відповідно до Закону та в подальшому прийняв участь у голосуванні.
Також, відповідно до протоколу №318 від 05.07.2023, ОСОБА_1 , будучи депутатом восьмого скликання Хмельницької міської ради, являючись відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п.3. ч.1. ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 ЗУ «Про запобігання корупції», 28.03.2023 під час проведення засідання позачергової двадцять п'ятої сесії восьмого скликання Хмельницької міської ради, при розгляді питання №75 «Про внесення змін в договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме взяв участь у голосуванні та проголосував «ЗА» вказане питання, у зв'язку з чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст. 172 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи депутатом скликання Хмельницької міської ради, являючись відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», 28.03.2023 під час проведення засідання позачергової двадцять п?ятої сесії восьмого скликання Хмельницької міської ради, при розгляді питання №75 «Про внесення змін в договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького» не повідомив сесію селищної ради про наявність реального конфлікту інтересів шляхом самостійного публічного оголошення, у зв?язку з чим вчинив адміністративне правопорушення пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно рішення першої сесії 8 скликання Хмельницької міської ради №1 від 26.11.2020 визнано повноваження депутата Хмельницької міської ради ОСОБА_1 .
У відповідності до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», депутати місцевих рад є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону, а відтак ОСОБА_1 , будучи депутатом Хмельницької міської ради є суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією.
Проведеною перевіркою встановлено, що згідно рішення Хмельницької міської ради №75 від 28.03.2023 «Про внесення змін в договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та інфраструктури міста Хмельницького» пунктом 1 вносяться зміни в договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького від 04.02.2019 №14 (із внесеними змінами додатковою угодою від 16.03.2021 №1, додатковою угодою від 17.05.2022 №2) (розмір пайової участі 526 022 (п?ятсот двадцять шість тисяч двадцять дві гривні), який укладений з приватним підприємством «Консталь», виклавши п.2.4. в наступній редакції: «Пайова участь сплачується до 31.12.2023». Пунктом 2 вносяться зміни в договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького від 04.02.2019 №15 (із внесеними змінами додатковою угодою від 16.03.2021 №1, додатковою угодою від 17.05.2022 №2) (розмір пайової участі 524 066 (п?ятсот двадцять чотири тисячі шістдесят шість гривень), який укладений з приватним підприємством «Консталь», виклавши п.24. в наступній редакції: «Пайова участь сплачується до 31.12.2023».
Засновником та уповноваженою особою ПП «Консталь» являється ОСОБА_2 . Вказана особа також являється співзасновником та уповноваженою особою у ТОВ «Хмельницькбудінвест» (частка 1%) та ТОВ «Нові будівельні інвестиції» (частка 1%), де іншим співзасновником являється ТОВ «СК Інвест Груп» (частки у обох 99%), засновником якого в сою чергу являється ОСОБА_1 (частка 100%).
28.03.2023 ОСОБА_1 , являючись депутатом восьмого скликання Хмельницької міської ради, під час проведення засідання позачергової двадцять п'ятої сесії восьмого скликання Хмельницької міської ради, при розгляді питання №75 «Про внесення змін в договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького» в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив сесію міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів шляхом самостійного публічного оголошення про це, а саме про те, що у вказаному питанні пропонується продовжити термін сплати пайової участі (524 066 гривень) до 31.12.2023 приватному підприємству «Консталь», із засновником та уповноваженою особою з якою ОСОБА_1 пов?язаний позаслужбовими відносинами, а саме веденням підприємництва.
ОСОБА_1 , використавши право ухвального голосу, як депутат місцевої ради, проголосував за позитивне прийняття даного рішення, що підтверджується результатами поіменного голосування депутатів Хмельницької міської ради восьмого скликання від 28.03.2023.
Отже, під час цього голосування у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, тобто суперечність між приватним інтересом і його представницькими повноваженнями (правом ухвального голосу), як депутата місцево ради, що вплинуло на позитивне вирішення вказаного вище питання.
При цьому ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 28, 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» При цьому ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 28, 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняв участь у голосуванні та проголосував «ЗА» вказане питання.
У судовому засіданні прокурор повністю підтримав обставини, щодо суті адміністративних правопорушень, викладених в протоколах та просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП не визнав та надав суду письмові пояснення та докази щодо спростування наявності реального конфлікту інтересів.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Керницька О.В., в судовому засідання також зазначила, що в діях ОСОБА_1 немає жодного порушення закону, а тому вона просить закрити дане провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доводи всіх учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною 2 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Диспозиції цієї статті є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Положеннями пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено обов'язок особи, у якої виник конфлікт інтересів (потенційний чи реальний) та яка перебуває в колегіальному органі, повідомити колегіальний орган про конфлікт інтересів.
Частина 1 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що особливості врегулювання конфлікту інтересів у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі і депутатів місцевих рад, визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Так, правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності зазначеної у протоколі особи визначені статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою прийняття відповідних рішень (голосування) депутатом на засіданні місцевої ради може здійснюватися за умови повідомлення про конфлікт інтересів та дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених цією статтею.
Виходячи із системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко встановити, що а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і в) така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Для встановлення ж наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі, і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов'язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення
Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов'язковому порядку має бути відображено, як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, так і у судовому рішенні.
Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується особи і яку вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Згідно з приміткою ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Метою корупційного правопорушення є одержання неправомірної вигоди. Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП у сукупності з положеннями, суд зазначає, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за умови вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Як вбачається з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29.04.2016 № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Частинами 1, 3 статті 8 3акону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат місцевої ради є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження повинен дотримуватися таких правил депутатської етики, а саме: не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах, керуватися у своїй діяльності загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності. На депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «По статус депутатів місцевих рад», ч. 6 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Отже, депутати місцевих рад, які, крім конституційних гарантій, закріплених у ст. 38 Конституції України, відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» користуються ухвальним голосом з усіх питань, що розглядаються на засіданнях рад та їх органів, до складу яких вони входять. Тобто, до інтересів представницьких повноважень відноситься голосування на сесіях ради.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являючись депутатом восьмого скликання Хмельницької міської ради, під час проведення засідання позачергової двадцять п'ятої сесії восьмого скликання Хмельницької міської ради, брав участь у голосуванні при розгляді питання №75 «Про внесення змін в договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького».
Судом береться до уваги, що згідно протоколу позачерговоі? двадцять п'ятоі?сесіі?, за результатами голосування вказане рішення було прийнято одноголосно всім депутатським корпусом, а не ОСОБА_1 особисто, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 володів інформацію про те хто є засновником та керівником ПП «Консталь» на момент голосування.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не є ні засновником, ні керівником, ні кінцевим бенефіціарним власником ПП «Консталь», що унеможливлює наявність приватного інтересу щодо розгляду питання про внесення змін в договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького стосовно ПП «Консталь».Поряд із цим, самі по собі відомості про те, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Хмельницькбудінвест» та ТОВ «Нові будівельні інвестиції», де керівником є ОСОБА_2 , не може вважатися приватним інтересом як обов'язкової складової конфлікту інтересів.
Судом береться до уваги також те, що прийняття рішення по вищезазначеному питанні ніяк не впливає на статус товариств, де ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником, а за результатами голосування ОСОБА_1 не набуто дохід чи будь яке майнове право на підвищення його добробуту чи покращення власного майнового стану.
Також, судом взято до уваги те, що 10.01.2023 ОСОБА_1 уклав договір управління корпоративними правами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпром-Трейдінг», відповідно до розділу 2 якого передав в управління частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Інвест Груп» у розмірі 100,00% в статутному капіталі.
Таким чином, прокурором не було доведено факту наявності реального конфлікту інтересів в діях ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.
За таких обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, суд дійшов до висновку, що в даному випадку не мало місце адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, а отже провадження по справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 38, п. 7 ст. 247, 283, 284 КУпАП,
постановила:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч.1, 2 ст. 172-7 Кодексу України - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.
Суддя