Справа №523/7400/23
Провадження №1-кп/523/1215/23
26.07.2023 Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
В провадженні Суворовського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В ході судового розгляду прокурор просила задовольнити подане нею клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існує ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень та невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Потерпілий ОСОБА_4 підтримав думку прокурора.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження її підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи його необґрунтованим, оскільки на її думку ОСОБА_6 не має наміру не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки чи якимось іншим чином перешкоджати розгляду справи; обвинувачений підтримав думку захисника.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 є раніше судимою особою, скоїв нове, умисне, корисливе кримінальне правопорушення маючи не погашену судимість, не одружений, дітей на утримані не має, працюючий різноробочим маючий тимчасове місце проживання, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.
Приймаючи до уваги викладені підстави та наведені і встановлені в судовому засіданні ризики, обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.185 КК України, суд приходить до висновку, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів до вказаного обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому вважає за необхідне обрати на час судового розгляду цього кримінального провадження запобіжний захід зазначеному обвинуваченому у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Крім того, в поданому клопотанні, прокурор просить визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З урахуванням суспільної небезпеки злочину, у скоєнні якого Яровому пред'явлена підозра, усіх обставин справи, особи підозрюваного, вважаю, що потрібно застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Так, згідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні є правом суду, а не обов'язком.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У своєму рішенні у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ відзначив, що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Таким чином, дотримуючись завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, суд враховує необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та держави та забезпечення охоронюваних прав та свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, керуючись ст.ст.26, 177-178, 183, 314-315, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 , про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 23.09.2023 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 53680,00 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 місяці передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ст.182 ч.ч.8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор», а також надати іншим учасникам судового процесу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1