Справа №521/18796/23
Провадження №2-о/521/457/23
про відмову у відкритті провадження у справі
26 липня 2023 року
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Мурзенко М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просить суд встановити факт навчання в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна з 20 липня 2000 року по 20 червня 2002 року, громадянином ОСОБА_1 , як факт проходження військової служби у Збройних Силах України; встановити громадянину ОСОБА_1 20 липня 2000 року як початок проходження безперервної військової служби в збройних Силах України на заміну 12 липня 2002 року.
ОСОБА_1 у заяві вказує, що встановити юридичний факт проходження військової служби під час навчання в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, прагне у зв'язку з тим, що це безпосередньо вплине на здійснення підполковнику ОСОБА_1 , перерахунку вислуги років, з врахуванням початку навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна 20 липня 2000 року та перерахунку грошового забезпечення, адже набуття права на отримання щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням основною чи тимчасово займаною посадою в розмірі 25%, встановленої пунктом 13.1 «Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України» затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року № 75 і щомісячної надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби в розмірі 10% грошового забезпечення встановленого пунктом 1.2 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України затверджено Наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 149 припаде на 20 липня 2005 року, що в подальшому приведе до повного перерахунку вислуги років та грошового забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 ст.315 ЦПК України передбачено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.2 вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.
Абзацами 1, 7 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»№5від 31.03.1995 визначено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, визначеному законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів..
Згідно ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із частиною 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
При цьому пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов'язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов'язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов'язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби.
Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов'язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , заявник фактично просить встановити факт перебування на військовій службі під час навчання з метою зарахування до стажу безперервної військової служби і призначення відповідної надбавки. Тобто має місце спір щодо розміру грошового забезпечення військовослужбовця, відповідно такий спір є публічно - правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року по справі № 761/33941/16-ц, у якому крім іншого зазначено, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій посадових осіб військової частини, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, (у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII), якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
У відповідності до ст. 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя
У відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення з відповідними вимогами в порядку адміністративного судочинства до відповідного адміністративного суду згідно із встановленими правилами інстанційної та територіальної юрисдикції.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом 15 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено 26.07.2023 року.
Суддя: М.В.Мурзенко