Справа № 585/3349/21
Номер провадження 1-кп/585/96/23
27 липня 2023 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Ромни кримінальну справу по об'єднаних матеріалах кримінального провадження № 12021200470000639 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Овлаші Роменського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 22.07.2004 р. Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року обмеження волі;
2) 28.12.2005 р. Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
3) 07.12.2009 р. Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком суду від 28.12.2005 р. у виді 2 місяців позбавлення волі та призначено 4 роки 2 місяці позбавлення волі;
4) 02.12.2014 р. Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
5) 18.02.2015 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим по вироку суду від 02.12.2014 р. призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі;
6) 23.03.2018 р. Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком суду від 02.12.2014 р. у виді 8 місяців позбавлення волі та призначено покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі;
7) 05.12.2022 р. Лебединським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 246, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 , ст. 395, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 240 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого Коровинської сільської ради Роменського району Сумської області - ОСОБА_6
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
31.10.2021 р. близько 12 год. 00 хв. перебуваючи в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вирішив зайти до свого знайомого ОСОБА_7 . Підійшовши до квартири останнього виявив, що вхідні двері в квартиру зачинені. У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на крадіжку майна з приміщення квартири.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 31.10.2021 р. близько 12 год. 00 хв. умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом пошкодження вхідних дверей в квартиру ОСОБА_7 , проник в приміщення квартири АДРЕСА_3 . Візуально оглянувши приміщення квартири, виявив, що господар та його співмешканка сплять, а приміщення обігрівається електричним конвектором (обігрівачем) увімкненим в електромережу.
Переконавшись в таємності своїх дій, ОСОБА_3 з метою викрадення майна, належного ОСОБА_7 від'єднав від електричної мережі конвектор та з викраденим майном покинув приміщення квартири. Викраденим майном останній розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 850 грн.
Таким чином ОСОБА_3 з прямим умислом вчинив дії, передбачені диспозицією ч. 3 ст. 185 КК України (за ч. 3 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло).
Крім того, 12.11.2021 р. близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи в міському парку культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка, розташованому в м. Ромни Сумської області по бульвару Шевченка, 12, під одним із дерев парку виявив поліетиленовий пакунок з речовиною рослинного походження зеленого кольору. Викуривши частину подрібненої речовини за допомогою сигарети, упевнився, що рослинна речовина із пакунку є нарковмісною. Решту ОСОБА_3 поклав у поліетиленовий пакунок, який помістив до зовнішньої кишені своєї куртки, та пішов із нею в сторону вулиці Адмірала Лозівського в м. Ромни Сумської області.
Цього ж дня, близько 12 год. 19 хв. на перехресті вулиць Адмірала Лозівського та Парникової в м. Ромни Сумської області, на відкритій ділянці місцевості, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції, де в ході розмови, повідомив, що має при собі наркотичну речовину, яку в присутності двох понятих добровільно видав працівникам поліції у поліетиленовому пакунку.
Відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/119-21/13324-НЗПРАП від 18.11.2021 встановлено, що надана на дослідження речовина рослинного походження у сейф-пакеті Національної поліції України № SUD 2070245 є сумішшю особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу та дозрілих плодів рослин роду Коноплі, які не є наркотичним засобом. Маса канабісу із суміші (в перерахунку на висушену речовину) становить 43,08 г, що становить більше ніж невеликий розмір.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно незаконно, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (з наступними змінами) незаконно придбав та зберігав без мети збуту 43,08 г канабісу, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» зазначений в Списку № 1 Таблиці № 1 та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, тобто вчинив дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту).
Після цього, 28.11.2021 р. близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи на території церкви ім. Василя Великого, розташованої за адресою: м. Ромни площа Базарна, 15, помітив велосипед марки «Aist», належний ОСОБА_8 та вирішив його викрасти.
Реалізовуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що власник велосипеда поряд відсутній, розуміючи протиправний характер своїх дій, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, заволодів вищевказаним велосипедом, сівши на нього та розпочавши рух спочатку в бік Роменського ринку, а потім в бік вул. Коржівська м. Ромни Сумської області. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав матеріальних збитків ОСОБА_8 на суму 1233 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 з прямим умислом вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно).
Після цього, 02.02.2022 року близько 16 год. ОСОБА_3 перебував у квартирі свого знайомого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 . Через деякий час, вийшовши разом з ОСОБА_3 з квартири, ОСОБА_9 пішов у власних справах і попросив ОСОБА_3 зачекати його у дворі біля будинку. Знаючи, що двері квартири ОСОБА_9 не зачинені, ОСОБА_3 вирішив викрасти цінне майно з квартири ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи таємно від сторонніх осіб та потерпілого, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом вільного доступу проник до квартири ОСОБА_9 та заволодів телевізором мари «NOMI» моделі «32Н10» (серійний номер НОМЕР_2 ), після чого з покинув місце вчинення злочину. Викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 2986 грн.
Таким чином ОСОБА_3 з прямим умислом вчинив дії, передбачені диспозицією ч. 3 ст. 185 КК України (за ч. 3 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло).
Крім того, в кінці лютого на початку березня 2022 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 вживав спиртні напої зі своїм знайомим ОСОБА_10 в квартирі останнього за адресою: АДРЕСА_5 . Через деякий час вживання спиртних напоїв ОСОБА_10 та ОСОБА_3 вийшли на балкон палити цигарки. ОСОБА_3 повернувся в кімнату раніше ОСОБА_10 та побачив на столі монітор марки «LG FLATRON L 1900R-13F», в корпусі чорного кольору. У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на здійснення крадіжки вказаного монітору, з квартири останнього.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 впевнившись, що його дії є непомітними для потерпілого ОСОБА_10 , який у цей час ще перебував на балконі, діючи умисно, повторно, незаконно з корисливих мотивів незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на території всієї держави України з 24.02.2022, який не скасовано, викрав монітор марки «LG FLATRON L 1900R-13F», в корпусі чорного кольору, вартістю 507 грн., чим завдав матеріальної шкоди потерпілому на зазначену суму. Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
Крім того, у березні 2022 року, точного часу не встановлено, в умовах воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на території всієї держави України з 24.02.2022, який не скасовано, ОСОБА_3 вживав спиртні напої зі своїм знайомим ОСОБА_9 в квартирі останнього, за адресою: АДРЕСА_4 . Через деякий час, ОСОБА_9 пішов відпочивати в іншу кімнату, а ОСОБА_3 , залишившись один викрасти телевізор марки «NOMI» модель «32Н10» (серійний номер SS105201632Н10-0285), з квартири ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 впевнившись, що його дії є непомітними для потерпілого ОСОБА_9 , діючи умисно з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, шляхом вільного доступу викрав телевізор марки «NOMI» модель «32Н10» (серійний номер SS105201632Н10-0285), чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 2617 грн. Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 з прямим умислом вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, в умовах воєнного стану).
Крім цього, ОСОБА_3 постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 лютого 2022 року, яка набрала законної сили 09 лютого 2022, встановлено адміністративний нагляд строком один рік з відповідними обмеженнями, а саме: заборонити виїзд за межі Роменського району без дозволу Роменського РВП; заборонити залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21:00 год. до 05:00 год. наступного дня; з'являтись на реєстраційну відмітку до Роменського РВП ГУНП в Сумській області за адресою: м. Ромни, вул. Коржівська, 107, першу та третю п'ятницю, другу і четверту середу кожного місяця, в період часу з 08:00 до 17:00 годин; заборонити відвідувати кафе, бари, ресторани та інші розважальні місця, де продаються алкогольні (спиртні) напої на розлив.
11.02.2022 року ОСОБА_3 роз'яснено під підпис та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 395 КК України у разі порушення адміністративного нагляду, вручено копію постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 лютого 2022 року.
З 18.02.2022 року ОСОБА_3 жодного разу не з'являвся до Роменського РВП на реєстраційні відмітки у визначені постановою суду дні, а саме: 18.02.2022, 23.02.2022, 04.03.2022, 09.03.2022, 18.03.2022, 23.03.2022, 01.04.2022, 13.04.2022, 15.04.2022, 27.04.2022, 06.05.2022.
09.05.2022 року за результатами перевірки дотримання адміністративного нагляду ОСОБА_3 , встановлено його відсутність за місцем проживання. З метою ухилення від адміністративного нагляду, ОСОБА_3 самовільно, без дозволу Роменського РВП, залишив своє постійне місце проживання та поїхав до м. Лебедина Сумської області.
Таким чином, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з постановою суду, маючи на меті ухилятися від адміністративного нагляду, діючи умисно, без поважних причин, самовільно, без дозволу Роменського ВП ГУНП в Сумській області, 09.05.2022 р. покинув своє місце проживання, чим вчинив дії, передбачені диспозицією ст. 395 КК України.
Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_4 вважає недоцільним повне дослідження доказів по вищевказаним епізодам, оскільки сторона захисту обставини вчинення кримінальних правопорушень визнала повністю, тому вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаних правопорушень доведена повністю і обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкцій інкримінованих правопорушень, із застосуванням ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та обрати до вступу вироку в закону силу запобіжний захід у виді тримання під вартою. Стягнути з обвинуваченого на рахунок держави судові витрати та визначити долю речових доказів відповідно вимог КПК України.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, при призначенні покарання покладається на розсуд суду (т. 1 а.с. 56).
Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його та просив призначити суворе покарання (т. 1 а.с. 182).
Потерпіла ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_10 у судове засідання не з'явились.
Позиція сторони захисту.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину по всім вищеописаним епізодам кримінальних правопорушень визнав повністю, у скоєному розкаявся. Визнав усі обставини вчинення правопорушень, зазначені в обвинувальних актах.
Додатково пояснив, що 31.10.2021 р. в обідній час прийшов до свого знайомого ОСОБА_7 додому. Квартира була зачинена. Шляхом пошкодження вхідних дверей проник всередину квартири, де побачив електричний конвектор. ОСОБА_7 та його співмешканка спали. Вимкнув конвектор з електромережі і забрав з собою. З сумою викраденого погоджується. Збитки відшкодував - повернув викрадене.
12 листопада 2021 року під одним з дерев міського парку ім. Шевченка, знайшов поліетиленовий пакетик з подрібненою речовиною рослинного походження. Частину речовини викурив за допомогою сигарети і зрозумів, що вказана речовина є наркотичною. Іншу частину поклав у зовнішню кишеню своєї куртки з метою подальшого вживання. Цього ж дня його зупинили працівники поліції, яким він добровільно видав пакунок з наркотичною речовиною. З масою наркотичної речовини погоджується.
Також 28.11.2021 р. на території церкви по Базарній площі в м. Ромни помітив велосипед і вирішив його викрасти. Пересвідчився, що його ніхто не бачить, викрав вказаний велосипед - сів на нього і поїхав по Роменському ринку в сторону вулиці Коржівської. З вартістю викраденого погоджується, велосипед повернув потерпілій.
02.02.2022 року близько 16 години перебував у квартирі свого знайомого ОСОБА_9 в АДРЕСА_4 . Коли вийшли з ним із квартири, ОСОБА_9 просив його почекати у дворі будинку, а сам пішов у власних справах. Знаючи, що квартира незачинена, він ( ОСОБА_11 ) повернувся в помешкання ОСОБА_9 і викрав звідти телевізор, який в подальшому був повернутий потерпілому.
В кінці-лютого на початку березня 2022 року був у гостях у свого знайомого ОСОБА_10 в АДРЕСА_2 , вживали спиртні напої. Потім вийшли на балкон покурити, він ( ОСОБА_3 ) повернувся раніше господаря всередину приміщення і викрав зі столу монітор, який у подальшому повернув потерпілому. З вартістю викраденого погоджується. Витрати відшкодовані шляхом повернення майна.
У березні 2022 року знову перебував у свого знайомого ОСОБА_9 , вони вживали спиртні напої. Коли ОСОБА_9 пішов відпочивати у іншу кімнату, він викрав телевізор з його квартири. Телевізор він у ОСОБА_9 викрадав двічі.
Також обізнаний про те, що відносно нього встановлений адміністративний нагляд і покладено обов'язки з'являтися на реєстраційні відмітки до Роменського РВП ГУНП в Сумській області. Проте він жодного разу протягом лютого-травня 2022 року на реєстраційні відмітки до відділу поліції не з'явився. Крім того, знаючи про заборону залишати помешкання з 21 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. ранку, він без дозволу Роменського РВП залишив місце проживання і поїхав у м. Лебедин Сумської області.
На повному дослідженні доказів не наполягає.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 на повному дослідженні доказів по вищевказаним епізодам вчинення кримінальних правопорушень не наполягав, підтримав позицію підзахисного про визнання обставин вчинення вищеописаних кримінальних правопорушень та їх кваліфікації. Звернув увагу на ту обставину, що наркотичний засіб ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, а саме по епізодам кримінальних правопорушень, що мали місце: 31 жовтня 2021 року, 12 листопада 2021 року, 28 листопада 2021 року, 02 лютого 2022 року, в кінці лютого - на початку березня 2022 року, у березні 2022 року та за ст. 395 КК України. При цьому з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає. Також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Формулювання іншого обвинувачення, висунутого органом досудового розслідування.
Згідно обвинувального акту від 20 травня 2022 року, ОСОБА_3 будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому Законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, повторно вчинив новий умисний злочин проти власності на території м. Ромни Сумської області в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкода.
Положеннями ст. 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ними збитки.
Згідно ст.1 Кодексу України «Про надра» надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Статтею 14 Кодексу України «Про надра» передбачено, що надра надаються у користування для в т.ч. видобування корисних копалин.
Згідно ст.15 Кодексу України «Про надра» надра надаються у постійне або тимчасове користування згідно спеціальних дозволів (ст.16 Кодексу України «Про надра»).
Відповідно до ст.19 Кодексу України «Про надра», надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.
Згідно постанови Кабінету міністрів України від 12 грудня 1994 р. №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» пісок входить до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення.
Всупереч вищевказаних норм, 22.02.2022 р. у невстановлений час та місці в у ОСОБА_3 , який достовірно знав про наявність залягань піску в районі с. Соснівка Роменського району Сумської області на території Коровинської сільської ради Роменського району Сумської області, який ніхто не видобуває та про відсутність у нього дозвільних документів на видобування піску, виник єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, а саме піску в кількості 73 тон шляхом видобування лопатою і перевезення вантажним автомобілем до власного господарства, з метою подальшого його використання у власних цілях та для реалізації.
Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення (піску) в кількості 73 тон, розуміючи протиправність своїх дій і настання суспільно небезпечних наслідків, не маючи довільних документів для видобуток піску ОСОБА_3 22.02.2022 у вечірній час на автомобілі марки «ЗИЛ 131 СПГ» н.з. НОМЕР_3 , прибув до кустарного кар'єру по незаконному видобутку піску в районі с. Соснівка Роменського району Сумської області на території Коровинської сільської ради Роменського району Сумської області, де за допомогою лопати незаконно видобув 795 кг піску, який відноситься до корисних копалин місцевого значення, та накидав його у кузов автомобіля.
Однак, 22.02.2022 р. о 20:30 год. ОСОБА_3 був викритий працівниками поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області, у зв'язку з чим з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
Згідно довідки ФОП ОСОБА_12 ринкова вартість 1 тони піску кар'єрного станом на 22.02.2022 р. складала 533, 33 грн.
Отже, у разі доведення злочину до кінця ОСОБА_3 видобув би 75 тонни піску загальною вартістю 39999,75 грн., що є незаконним видобуванням корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, так як перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян в 32 рази.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незакінчений замах на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі.
Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_4 вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні незакінченого замаху на злочину, передбачений ч. 1 ст. 240 КК України доведена наданими стороною обвинувачення доказами.
Представник потерпілого - Коровинської сільської ради Роменського району Сумської області - ОСОБА_6 пояснила, що у ділянці лісу на території сільської ради було виявлено незаконне видобування піску, про що вона дізналась від працівників поліції. Особисто свідком вчинення правопорушення не була на місце вчинення злочину не виїжджала. Шкоду не обраховували, бо не можливо конкретно визначити скільки саме піску було взято обвинуваченим, там його постійно незаконно видобувають.
Позиція сторони захисту.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 240 КК України визнав повністю, у скоєному розкаявся. При цьому пояснив, що йому було відомо про наявність піску в районі с. Соснівка на території Коровинської сільської ради, частину якого і вирішив викрасти. 22 лютого 2022 року приїхав на піщаний кар'єр автомобілем «ЗИЛ», який попросив в користування у товариша. Ім'я та прізвище товариша не пам'ятає, оскільки спілкувався з ним не часто. На кар'єрі накопав близько 1 тони піску. Пісок був вологий, тому грузив по пів мішка і закидав у кузов автомобіля, усього у кількості 20 штук. Скільки точно було мішків не пам'ятає. Пісок збирався продати, а потім повернутись і накопати ще. Не збирався видобувати 75 тон піску, а лише пару машин привезти.
Суд приймає до уваги пояснення обвинуваченого в частині невизнання спрямованості наміру на видобування піску у значному розмірі, оскільки обвинувачений не зміг детально пояснити про обставини вчинення правопорушення. З огляду на статуру обвинуваченого малоймовірним видається те, що він міг самостійно у зимовий період накопати та погрузити на висоту кузова вантажного автомобіля 20 мішків сирого піску значною вагою. Крім того, ураховуючи спосіб життя та характеристики ОСОБА_3 , суд має обґрунтовані сумніви, що невстановлений органом досудового розслідування власник автомобіля «ЗИЛ» міг ввірити дороговартісне майно (автомобіль) обвинуваченому. Також ОСОБА_3 не зміг пояснити, куди і яким чином він збирався збувати пісок, також не надав детальних пояснень, які дії та за допомогою яких засобів збирався вчинити Тобто з пояснень обвинуваченого неможливо встановити наявність та реальність єдиного умислу на викрадення 75 тон піску.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 240 КК України не доведена, оскільки відсутній склад вказаного правопорушення, так як не встановлено наявність значного розміру викраденого піску та не доведено умисел на викрадення піску у значному розмірі, що необхідно для встановлення суб'єктивної сторони складу інкримінованого злочину.
Також захисник зазначив, що стороною обвинувачення не доведений факт керування ОСОБА_3 автомобілем «ЗИЛ», який йому не належить. З огляду на викладене просить виправдати його підзахисного за відсутності складу правопорушення, передбаченого вищевказаною статтею.
Судом досліджено письмові докази надані стороною обвинувачення, на підтвердження вини підсудного за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 240 КК України, з яких встановлено наступне:
- з рапорту Роменського РВП ГУНП в Сумській області, вбачається, що 22.02.2022 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 1748 по факту крадіжки піску на території Коровинського ОТГ (т. 2, а.с.103).
При цьому у заяві зазначено, що «невідомі» (у множинному числі) здійснюють крадіжку піску та грузять у невстановлений автомобіль. Особа заявника не встановлена, у якості свідка він не допитувався. Тобто зазначений документ не можна вважати достатнім та належним доказом причетності саме ОСОБА_3 до інкримінованого йому злочину.
- з протоколу огляду місця події від 22.02.2022 року та фототаблиці до нього вбачаться, що згідно проведено огляд відкритої ділянки місцевості в с. Соснівка Роменського району. На момент огляду на вказаній ділянці місцевості знаходиться автомобіль ЗІЛ 131, д/н НОМЕР_3 , з кузовом. В ході огляду автомобіля в кузові автомобіля було виявлено 20 поліетиленових мішків білого кольору, які майже до половини заповнені піщаною сумішшю з сірувато-коричневим відтінком. Всередині автомобіля - кабіні перед початком огляду знаходився громадянин, який представився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який і керував вказаним автомобілем. Біля місцевості виявлення автомобіля на відстані 13 м виявлено піщаний кар'єр з піщаною сумішшю сірувато-коричневого кольору з рихлою поверхнею. На момент огляд кар'єру виявлено 14 порожніх поліетиленових мішків білого кольору, а на відстані 1 м від них знаходиться лопата. Під час огляду місця події вилучено автомобіль ЗІЛ 131, 20 мішків з піщаною сумішшю вагою 795 кг, лопату, 14 порожніх мішків (т. 2, а.с.104-111).
Автомобіль знаходився за 13 м від піщаного кар'єру, що є досить великою відстанню для погрузки піску значною вагою. При цьому в протоколі не йдеться про те, що ОСОБА_3 сам керував автомобілем, він лише знаходився в його кабіні. З пояснень самого обвинувачення - посвідчення водія він не має.
При цьому з клопотання про арешт майна та Ухвали слідчого судді (т.2, а.с.112-116, 117-117а) вбачається що майно: автомобіль «ЗИЛ», піщана суміш вагою 795 кг, 14 порожніх полімерних мішків, лопата повернуті власнику - ОСОБА_13 , тому у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо права власності потерпілого на піщану суміш і, як наслідок - завдання взагалі шкоди діями ОСОБА_3 , як ознаки об'єктивної сторони злочину. При цьому доказів ідентичності піщаної суміші, вилученої з кузова затриманого автомобіля і природного піску в кар'єрі органом досудового розслідування не проводилось.
Представник потерпілого Коровинської сільської ради Роменського району Сумської області - ОСОБА_6 , суду пояснила, що кар'єру на території сільради немає, він знаходиться у лісі.
Також сторона обвинувачення не просила допитати власника автомобіля ЗИЛ у якості свідка, отже у суду не було можливості встановити чи дійсно передавався вищеназваний автомобіль ОСОБА_3 , якщо передавався то з якою метою і на який час. Без встановлення зазначених обставин суд позбавлений можливості встановити реальність умислу ОСОБА_3 на викрадення піску у кількості 75 тон, зокрема наявність у нього матеріальної складової для реалізації цього умислу та можливості збуту чи особистого використання піску у разі доведення умислу до кінця. Не встановлення цих обставин викликає у суду обґрунтовані сумніви у наявності в діях ОСОБА_3 суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
Протоколом підтверджена вага викраденого піску 795 кг, що не являється значним розміром, отже не доведена і об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
- згідно довідки ФОП ОСОБА_14 від 22.02.2022 р., ринкова вартість 1 тони піску кар'єрного станом на 22.02.2022 р. складала 533,33 грн. (т. 2, а.с.129).
Таким чином, вартість викраденого піску (795 кг х 0, 53 грн (за кг) = 421,35 грн.) не становить значного розміру, що також вказує на відсутність об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», пісок є корисною копалиною місцевого значення (т. 2, а.с.121-128).
Із суб'єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.
При незакінченому замаху на злочин у злочинах з матеріальними складами, яким є злочин, передбачений ст. 240 КК України, не тільки відсутній суспільно небезпечний наслідок, а й не завершене, повністю не виконане саме діяння, яке може його спричинити. У той час як ОСОБА_3 виконав всі дії, наслідком які мають ознаки окремого складу правопорушення.
Стороною обвинувачення не надано достатніх, належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_3 мав єдиний умисел на викрадення піску у кількості 75 тон.
Так, зміст злочинного наміру в контексті поняття продовжуваного злочину розкривається ПВСУ у пункті 6 постанови «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7 від 04.06.2010 року, де роз'яснюється, що об'єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру.
Згідно абзацу 4 пункту 20 постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 № 10 неодноразове незаконне вилучення чужого майна чи заволодіння ним, що складається із тотожних діянь, які мають загальну мету та із самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном, слід розглядати як один продовжуваний злочин. Тобто, для продовжуваного злочину необхідна єдина мета.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ст.92 КПК України, покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів - на сторону що їх подає.
Всупереч зазначеним вимогам закону, органами досудового розслідування не була належним чином і з достатньою повнотою та всебічністю досліджена суб'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 240 КК України - наявність єдиної мети на видобування піску у значному розмірі.
Суд, оцінив докази відповідно статті 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, також оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення і дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано достатньо доказів, які б підтверджували наявність умислу ОСОБА_3 на викрадення піску у значному розмірі, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 240 КК України, а дії, фактично вчинені ОСОБА_3 - викрадення піску у кількості 795 кг не становлять об'єктивної сторони цього злочину.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. ст. 22,26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ч.3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року №9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
У справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення «Капо проти Бельгії» (Capeau v. Belgium).
Суд вважає, що наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях, які не відповідають критеріям допустимості і законності та не знайшли об'єктивного підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з вимогами ч.3 ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції цим Кодексом.
На підставі встановлених судом під час розгляду кримінального провадження обставин, ґрунтуючись на наведених вище нормах права, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не надано суду достатніх переконливих доказів єдиного умислу ОСОБА_3 на вчинення дій, які становлять об'єктивну сторону злочину, передбаченого ч.1 ст. 240 КК України, що виключає застосування ч. 3 ст. 15 КК України, отже ОСОБА_3 необхідно виправдати з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
При цьому, суд дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення докази дають підстави для встановлення вини поза розумним сумнівом, ОСОБА_3 у вчиненні інших інкримінованих йому кримінальних правопорушень:
за ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту);
за ч. 2 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно);
за ч. 3 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло),
за ч. 4 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, в умовах воєнного стану),
за ст. 395 КК України (порушення правил адміністративного нагляду - самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду),
При призначенні покарання суд враховує обставини, визначені ст. 65 КК України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких, тяжких злочинів та кримінальних проступків.
До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить те, що ОСОБА_3 визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, відшкодував завдану злочинами шкоду.
До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить рецидив злочинів.
Мотиви призначення покарання.
Враховуючи також обставини справи - відсутність тяжких наслідків від злочинних дій обвинуваченого, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який перебуває під наглядом у лікаря-нарколога з 16.11.2021 р. з діагнозом: «Психрозлади та розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності» (т. 2, а.с.150), раніше неодноразово судимий, негативно характеризуються за місцем проживання (т. 2, а.с.152), суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити покарання у виді арешту, строком на 3 (три) місяці; кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України і призначити покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці; злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки; злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.
До вступу вироку в законну силу, враховуючи тяжкість призначеного покарання, наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_3 запобіжний захід - тримання під вартою.
Цивільні позови не заявлено.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-21/12918-ТВ від 10.11.2021 року у розмірі 514 грн. 86 коп., за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-22/3505-ТВ від 09.05.2022 року у розмірі 514 грн. 86 коп., за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-22/4099-ТВ від 18.05.2022 року у розмірі 514 грн. 86 коп., за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-21/14383-ТВ від 07.12.2021 року у розмірі 514 грн. 86 коп., за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-22/1326-ТВ від 09.02.2022 року у розмірі 514 грн. 86 коп., за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/119-21/13324-НЗПРАП від 18.11.2021 року у розмірі 686 грн. 48 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази по справі:
- електричний конвектор (обігрівач), передбачений на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , залишити в його розпорядженні;
- автомобіль марки «ЗИЛ-131 СПГ», тип: самоскид-С, шасі: НОМЕР_4 (НОМЕР_6), зеленого кольору, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , піщану суміш в кузові, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 , видане Роменським АРЕРУ ДАІ УМВС України в Сумській області, лопату та 14 порожніх полімерних мішків, передані на зберігання ОСОБА_15 , залишити в його розпорядженні;
- монітор марки «LG FLATRON L 1900R-13F», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_10 , залишити в його розпорядженні;
- велосипед марки «Aist», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_8 , залишити в її розпорядженні;
- телевізор марки «NOMI» модель «32Н10» (серійний номер SS105201632Н10-0285), переданий на зберігання ОСОБА_9 , залишити в його розпорядженні;
- речовину рослинного походження, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, поміщену до сейф-пакету Експертної служби МВС № 5251927, передану на зберігання до камери речових доказів Роменського РВП ГУНП в Сумській області, - знищити.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 240 КК України та виправдати у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 визнати винуватим:
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці;
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України і призначити покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці;
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Лебединського районного суду Сумської області від 05 грудня 2022 року більш суворим покаранням, призначеним даним вироком, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід ОСОБА_3 обрати тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не довше ніж на 60 діб.
Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з 27 липня 2023 року.
Зарахувати у строк відбування покарання, покарання частково відбуте за вироком Лебединського районного суду Сумської області від 05 грудня 2022 року - з 11 травня 2022 року по 26 липня 2023 року включно.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави (отримувач коштів: ГУК Сум.обл./Роменська МТГ/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37970404, номер рахунку (IBAN): UA548999980313020106000018548, «Адміністративні штрафи та інші санкції») витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-21/12918-ТВ від 10.11.2021 року у розмірі 514 грн. 86 коп., на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-22/3505-ТВ від 09.05.2022 року у розмірі 514 грн. 86 коп., на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-22/4099-ТВ від 18.05.2022 року у розмірі 514 грн. 86 коп., на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-21/14383-ТВ від 07.12.2021 року у розмірі 514 грн. 86 коп., на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-22/1326-ТВ від 09.02.2022 року у розмірі 514 грн. 86 коп., на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/119-21/13324-НЗПРАП від 18.11.2021 року у розмірі 686 грн. 48 коп., а всього 3260 (три тисячі двісті шістдесят) грн. 78 коп.
Речові докази по справі:
- електричний конвектор (обігрівач), передбачений на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , залишити в його розпорядженні;
- автомобіль марки «ЗИЛ-131 СПГ», тип: самоскид-С, шасі: НОМЕР_4 (НОМЕР_6), зеленого кольору, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , піщану суміш в кузові, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 , видане Роменським АРЕРУ ДАІ УМВС України в Сумській області, лопату та 14 порожніх полімерних мішків, передані на зберігання ОСОБА_15 , залишити в його розпорядженні;
- монітор марки «LG FLATRON L 1900R-13F», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_10 , залишити в його розпорядженні;
- велосипед марки «Aist», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_8 , -залишити в її розпорядженні;
- телевізор марки «NOMI» модель «32Н10» (серійний номер SS105201632Н10-0285), переданий на зберігання ОСОБА_9 , залишити в його розпорядженні;
- речовину рослинного походження, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, поміщену до сейф-пакету Експертної служби МВС № 5251927, передану на зберігання до камери речових доказів Роменського РВП ГУНП в Сумській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1