ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/17501.09.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалов А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакмар», м.Київ
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Корона 2000», м.Київ,
про: стягнення заборгованості у розмірі 469 688,65 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача -Лисюк О.В. -представник (за довіреністю № б/н від 01.09.2010р.)
від Відповідача - Ялі О.Ю. -представник (за довіреністю № б/н від 15.07.2009р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакмар»,м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона 2000», м.Київ, (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 469 688,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Вимогу про оплату від 07.09.2009р., Відповідь на вимогу про оплату заборгованості від 16.09.2009р., Рахунок-факутуру № ЛМ-0000514 від 7.05.2009р. на суму 469 688,65грн., Видаткову накладну № ЛМ-0000419 від 07.05.2009р. на суму 469 688,65 грн., Довіреність серії ЯПМ № 326840, Податкову накладну № 448 від 07.05.2009р., та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 530,692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем на виконання ухвали суду 10.08.2010 р. в судовому засіданні 01.09.2010р був наданий акт звіряння взаємних розрахунків від 31.08.2010р. на суму 469 688,65 грн., підписаний з боку Позивача та Відповідача без зауважень.
Представник Відповідача у судовому засіданні 01.09.2010р. надав заяву про визнання позову у сумі 469 688,65 грн.
Представник позивача в судовому засіданні, що відбулося 01.09.2010р. підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Клопотання щодо фіксації судового процесу сторони не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакмар»(Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корона 2000»(Відповідач) було досягнуто згоди щодо виконання поставки товару. Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка лаку КО-075 в кількості 10 800кг., лаку КО-075 в кількості 800 кг., лаку КО-915Б в кількості 7480 кг., на загальну суму 469 688,65 грн., що підтверджується видатковою накладною №ЛМ-0000419 від 07.05. 2009 року.
Як встановлено судом, вказаний товар був отриманий представником відповідача, який діяв на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей № 326840.
Позивачем був виставлений рахунок-фактура на оплату поставленого товару № ЛМ -0000514 від 07.05.2009р. на суму 469 688,65 грн., який не був оплачений Відповідачем.
07.09.2009 р. на адресу Відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату боргу -469 688,65 грн. Відповідач 16.09.2009р. надав лист-відповідь на претензію, відповідно до якого, визнав заборгованість у повному обсязі, проте повідомив, що не може оплатити заборгованість через фінансові труднощі.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.
Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.
Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.
Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і, тому вони порушують правові наслідки.
За цією угодою позивач взяв на себе зобов'язання продавця, а саме: поставляти відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.
Як встановлено судом, вказаний товар був отриманий представником відповідача, який діяв на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей № 326840.
Позивачем був виставлений рахунок-фактура на оплату поставленого товару № ЛМ -0000514 від 07.05.2009р. на суму 469 688,65 грн., який не був оплачений Відповідачем.
07.09.2009 р. на адресу Відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату боргу -469 688,65 грн. Відповідач 16.09.2009р. надав лист-відповідь на претензію, відповідно до якого, визнав заборгованість у повному обсязі, проте повідомив, що не може оплатити заборгованість через фінансові труднощі.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час боржник повинен виконати сплату боргу в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія №б/н від 07.09.2009 року, яка направлена Відповідачу з вимогою сплати суми заборгованості є вимогою про оплату отриманого товару.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за отриманий товар підтверджується матеріалами справи, Актом звіряння взаємних розрахунків, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 469 688,65 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Товарисва з обмеженою відповідальністю «Торовий дім «Лакмар», м.Київ, ідентифікаційний код 35975867 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона», м.Київ, ідентифікаційний код 33444644 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакмар» ідентифікаційний код 35975867 заборгованість у розмірі 469 688,65грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона», м.Київ, ідентифікаційний код 33444644 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакмар» ідентифікаційний код 35975867 державне мито в розмірі 4 697,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 06.09.2010р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2010р.
Суддя Н.І. Ягічева