ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/15601.09.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантобіо», м.Київ,
про: стягнення заборгованості у розмірі 4 034,71 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача -Пархомчук Р.І. (довіреність №б/н від 11.01.2010р.);
від Відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантобіо», м.Київ, (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 034,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Товаро-транспортну накладну № 40639 від 09.03.2006р., Довіреність серії ЯЛЛ № 804191 від 09.03.2006р., Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», Довідку № 3637/06 з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Позивача, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2009р. у справі № 43/184 та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 64,66,67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525,610,623,625 Цивільного кодексу України.
Позивачем на виконання ухвали суду 06.08.2010року в судовому засіданні були надані наступні документи: довідку ДП «Інформаційно-ресурсний центр»щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Довідку щодо відсутності в судах або інших органах, справи між тими ж сторонами з тих же підстав.
Позивач у судове засідання 01.09.2010р. з'явився, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція отримана Відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику Відповідача від 16.08.2010р.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм»(Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантобіо»(Відповідач) було досягнуто згоди щодо виконання поставки товару. Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка медикаментів на загальну суму 2 501,07 грн., що підтверджується видатковою накладною №40639 від 09.03.2006р., підписаною з боку обох сторін.
Постановою Господарського суду міста Києва від 14.09.2007р. у справі № 43/184 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», ліквідатором призначено арбітражного керуючого Захарчука Віталія Степановича, якого Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2009 року замінено на арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.
Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.
Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і, тому вони порушують правові наслідки.
За цією угодою позивач взяв на себе зобов'язання продавця, а саме: поставляти відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.
Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка медикаментів на загальну суму 2 501,07 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №40639 від 09.03.2006р., підписаною з боку обох сторін.
Відповідно до товарно-транспортної накладної № 40639 від 09.03.2006р., підписаної з боку Позивача та Відповідача, сторони встановили строк оплати товару, а саме, «дата відстрочки платежу 1 день від дати отримання товару (дати накладної)». Таким чином, Відповідач повинен був оплатити поставлений товар 10.03.2006р.
Таким чином, загальна сума заборгованості за отриманий товар склала 2 501,07 грн.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час боржник повинен виконати сплату боргу в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Відповідно до ст..25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за отриманий товар підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 2 501,07 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом заявленого періоду не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований, а отже - підлягає стягненню у сумі 225,10 грн.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з моменту прострочення встановив:
- що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 1 308,54 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована в заявлений період, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 1 308,54грн.;
Суд відмовляє у задоволенні вимог Позивача про вжиття судом заходів до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові кошти Відповідача, які знаходяться на його рахунку, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обов'язковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776.
При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обов'язкової умови покладається саме на заявника клопотання, в даному випадку - на Позивача.
Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, необхідних для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ, ідентифікаційний код 32048022, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантобіо», м.Київ, ідентифікаційний код 33639046 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантобіо», м.Київ, ідентифікаційний код 33639046 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ, ідентифікаційний код 32048022, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича заборгованість у розмірі: 2 501,07 грн. -основного боргу, 225,10 грн. -3%річних та 1 308,54 грн. інфляційних нарахувань.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантобіо», м.Київ, ідентифікаційний код 33639046 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ, ідентифікаційний код 32048022, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ ідентифікаційний код 32048022 з Державного бюджету України 3,00 грн. надмірно сплаченого державного мита.
У судовому засіданні 01.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 06.09.2010р.
Суддя Н.І. Ягічева