Справа №295/9509/23
Категорія 129
2-а/295/212/23
24.07.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,
розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції,
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Розглянувши матеріали адміністративного позову суддя дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без руху на підставі ст. 121, 123, 286 КАС України.
Згідно з ч.2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
До позовної заяви додано клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови, яке обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав поштою 24.06.2023 та 30.06.2023 звернувся до Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де 11.07.2023 йому було призначено адвоката, тому вважає, що строк звернення до адміністративного суду пропущено не з його вини.
Відповідно до ч.1-4 ст. 121 КАС України, щодо поновлення та продовження процесуальних строків, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою своєчасного виконання учасниками адміністративного судочинства передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Водночас, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, позивач посилається на те, що копію оскаржуваної постанови він отримав поштою 24.06.2023 та 30.06.2023 звернувся до Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де 11.07.2023 йому було призначено адвоката, однак позивач не долучив до клопотання доказів наявності обставин, якими він обґрунтовує клопотання, а саме відсутні докази щодо дати отримання оскаржуваної постанови.
Також позивач не обґрунтовує, які існували перешкоди для вжиття ним заходів для оскарження постанови у визначений строк, оскільки, як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього документів, позивач, нехтуючи приписами ч. 2 ст. 286 КАС України, безпосередньо після отримання копії постанови, або у найкоротший строк після цього, не звертався до Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної, а звернувся майже через тиждень - 30.06.2023.
Отже, наведені позивачем причини пропуску процесуального строку, встановленого КАС України для звернення до адміністративного суду, наразі не можуть бути визнані судом поважними.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС матеріали позовної заяви не містять доданого документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 5 статті 161 КАС України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення чи розстрочення його сплати, посилаючись на те, що він не працевлаштований, живе за рахунок тимчасових заробітків, сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини, тому сплата судового збору позбавить позивача можливості нормально проживати.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» регулює питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки будь-яких доказів на його обґрунтування, а саме які підтверджують матеріальне становище позивача на момент звернення до суду, позивачем до клопотання не додано. Надані позивачем відомості форми ОК-5 містять інформацію по 2019 рік включно.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI), що наразі становить 536,80 грн, який підлягає оплаті на рахунок: отримувач: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA738999980313131206000006831, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Для усунення зазначених недоліків, позивач має сплатити судовий збір у сумі 536,80 грн та надати до суду докази його сплати, або ж зазначити у позові та підтвердити, подавши відповідні письмові докази, підстави звільнення від сплати судового збору.
Також, разом з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування у відповідача матеріалів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до положень ч.1,2 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам ч.2 ст.80 КАС України, оскільки у ньому не зазначено вжиті позивачем заходи для отримання цього доказу самостійно та до клопотання не долучено докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, тому клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.
У відповідності до абз.1 ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищенаведених її недоліків.
Керуючись статтями 121, 123, 161, 169, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків - протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.
У випадку не усунення недоліків у встановлений строк, а також якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява буде повернута.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Т.А. Воробйова