Справа № 367/4259/22
Провадження № 22-ц/824/11153/2023
24 липня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В. В.,-
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , піклувальник ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання недійсним шлюбу та анулювання актового запису про розірвання шлюбу,
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2023 року позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, 05 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кишеня В.С. направив до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу із пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та роз'яснено заявнику обов'язок в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути виявлені недоліки.
14 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кишеня В.С. надіслав до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, з таких підстав.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В клопотанні про поновлення строків апеляційного оскарження апелянт зазначив, що оскаржувану ухвалу не отримував, із текстом оскаржуваної ухвали адвокат Кишеня В.С. ознайомився в ЄДРСР 30 травня 2023 року. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної ухвали представник позивача отримав 09 травня 2023 року на свою електронну адресу, зазначену ним у позовній заяві (а.с.171-172), а тому строк на апеляційне оскарження ухвали закінчується 24 травня 2023 року, а апеляційну скаргу подано до суду 05 червня 2023 року, тобто поза межами п'ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку судам необхідно враховувати те, що поважними є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює усю сукупність обставин, надаючи відповідну оцінку.
Таким чином, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати вмотивовані підстави.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).
Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а відповідний процесуальний строк може бути поновлено винятково у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Зазначений висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, колегія суддів вважає, що представником ОСОБА_1 не зазначено жодних поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та не вказано будь-яких об'єктивних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для оскарження судового рішення у визначений законом строк.
Твердження апелянта про те, що жодних листів від місцевого суду він не отримував, відхиляються колегією суддів, як такі, що суперечать матеріалам справи, а саме згідно довідки від 09 травня 2023 року копію оскаржуваної ухвали було доставлено на електронну адресу, зазначену представником позивача у позовній заяві (а.с.171-172).
Доводи апелянта про те, що доставка судового рішення на електронну пошту особи не є врученням судового рішення, оцінюються колегією суддів критично, з огляду на те, що якщо учасник надав суду електронну адресу, зазначивши її у своїй заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом, а тому суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
В такому випадку слід виходити з «презумпції обізнаності» про те, що особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Побідного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 06 березня 2023 року у справі № 753/19393/20, від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18; від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19.
Таким чином, оскільки зазначені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можна визнати поважними, інших поважних причин для поновлення цього строку апелянтом у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги не наведено, то у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді