Єдиний унікальний номер 761/3386/23
Апеляційне провадження № 33/824/2595/2023
29 червня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2023 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №375233, 07 січня 2023 року о 10 годині 20 хвилин ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 10, всупереч п. 2.9а Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом Ford Focus (державний номер НОМЕР_1 ) у стані алкогольного сп'яніння.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір, що становить 536, 80 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2023 року скасувати, провадження у справі закрити.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Свою позицію щодо незаконності оскаржуваної постанови апелянт ґрунтував на твердженнях про порушення процедури проведення огляду на стан сп'яніння. Зокрема, він зазначав, що до вимог про проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, працівники поліції не пропонували провести огляд на місці зупинки, що з його точки зору веде до недійсності результатів огляду.
Апеляційний суд не погоджується із такими твердженнями апелянта з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з відеозапису з нагрудної боді-камери працівника поліції, в ході спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 у поліцейських виникла підозра щодо перебування водія в стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим, ними досліджувалась реакція зіниць водія на світло. Оскільки експрес метод встановлення стану наркотичного сп'яніння наразі не існує, встановлення такого стану можливе лише в ході огляду у відповідній медичній установі. При цьому ОСОБА_1 добровільно погодився на такий огляд і жодних заперечень з цього приводу не висловив. Вже в медичній установі лікарем-наркологом ОСОБА_2 при проведенні огляду ОСОБА_1 остаточно було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер 6820», на що ОСОБА_1 знову ж таки погодився і не заперечував. В ході проходження такого огляду і було встановлено стан сп'яніння у водія (1, 16 проміле).
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд не вбачає того, що в даному випадку було порушено процедуру проведення огляду, яка призводить до недійсності отриманих результатів.
Окремо апеляційний суд вважає неналежним посилання апелянта на неможливість використання технічного приладу алкотестера «Драгер» при огляді на стан сп'яніння в медичній установі, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2023 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба