Справа №756/8096/22
Апеляційне провадження №22-ц/824/9563/2023
29 червня 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Михайлюк Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 07 жовтня 2014 року за власні кошти позивач обладнала квартиру приладом обліку теплової енергії типу «CF-UltraMaXX» (заводський номер 13765725), монтаж приладу обліку проведено балансоутримувачем будинку ТОВ «Житлобуд-1». Актом від 07.10.2014 вузол квартирного обліку введений в експлуатацію та прийнятий на комерційний облік.
16 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Київенерго» укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню.
З 01.05.2018 ПАТ «Київенерго» припинило свою діяльність, а КП «Київтеплоенерго» набуло статусу виконавця послуг з централізованого опалення у будинку, і на думку позивача, вищевказаний договір продовжує діяти за мовчазною згодою сторін, що підтверджується нарахуваннями КП «Київтеплоенерго» за спожите тепло згідно наведених позивачем в особистому кабінеті обсягів.
Чергова повірка приладу відбулась 03.11.2022 ДП «Київоблстандартметрологія» та було видано Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П33М0339232752022 про відповідність лічильника вимогам ДСТУ 9109:2021, яке чинне до 03.11.2026.
З листопада 2019 року відповідачем на абонентський облік квартирний вузол обліку теплової енергії не взятий та не опломбований. Лічильник не відображається в особистому кабінеті, тому вона позбавлена можливості вносити його показники.
Неодноразові звернення до відповідача результатів не дали, у наданих відповідях відповідач посилається на невідповідність встановлення вузлів розподільного обліку вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим їх знято з обліку.
На підставі викладеного позивач просила суд:
- визнати неправомірними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» щодо зняття з обліку вузла розподільного обліку теплової енергії та проведення нарахування за комунальну послугу з централізованого опалення (теплопостачання) в опалювальні сезони 2019-2022 років без урахування щомісячних показників лічильника (заводський номер 13765725), що обліковує теплову енергію по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у програмному комплексі КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» повернути на облік вузол розподільного обліку теплової енергії, що встановлений в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснити перерахунок нарахувань за теплопостачання (централізоване опалення) з жовтня 2019 року, враховуючи показання вузла розподільного обліку спожитого тепла (заводський номер 13765725), встановленого в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та розміру здійснених ОСОБА_1 платежів за послугу з централізованого опалення (теплопостачання) згідно з квитанціями про оплату;
- зобов'язати відповідача здійснювати нарахування оплати ОСОБА_1 за теплопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи показники приладу обліку спожитого тепла, що встановлений в квартирі.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року позов задоволено частково; визнано неправомірними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» щодо зняття з обліку вузла розподільного обліку теплової енергії та проведення нарахування за комунальну послугу з централізованого опалення (теплопостачання) в опалювальні сезони 2019-2022 років без урахування щомісячних показників лічильника (заводський номер 13765725), що обліковує теплову енергію по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у програмному комплексі КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» повернути на облік вузол розподільного обліку теплової енергії, що встановлений в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснити перерахунок нарахувань за теплопостачання (централізоване опалення) з 30 жовтня 2019 року по 30 березня 2023 року, враховуючи показання вузла розподільного обліку спожитого тепла (заводський номер 22681307), встановленого в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та розміру здійснених ОСОБА_1 платежів за послугу з централізованого опалення (теплопостачання) згідно з квитанціями про оплату; у іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» в дохід держави судовий збір у розмірі 2 977, 20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення в зазначеній частині скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі відповідно до заявлених формулювань позовних вимог.
05.06.2023 року до Київського апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
07.06.2023 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.
29.06.2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від імені ОСОБА_1 надійшло клопотання, яке не підписане електронним ключем.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. При цьому, відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 6 цього Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч.4 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Таким чином в даному випадку жодної інформації про те, що саме ОСОБА_1 підписала вищевказане клопотання, матеріали справи не містять. Наведені недоліки позбавляють суд апеляційної інстанції можливості ідентифікувати особу, яка подала вищевказане клопотання.
В судове засідання 29.06.2023 року позивач не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду до суду не надав.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
В ході розгляду справи судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 09.03.1999.
07 жовтня 2014 року позивач обладнала квартиру приладом обліку теплової енергії типу «CF-UltraMaXX» (заводський номер 13765725), монтаж приладу обліку проведено балансоутримувачем будинку ТОВ «Житлобуд-1». Актом від 07.10.2014 вузол квартирного обліку введений в експлуатацію та прийнятий на комерційний облік.
16 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Київенерго» договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню № 024017500200100.
03 листопада 2022 року ДП «Київоблстандартметрологія» проведено чергову повірку приладу обліку теплової енергії та було видано Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П33М0339232752022 про відповідність лічильника вимогам ДСТУ 9109:2021, яке чинне до 03.11.2026.
З 01 травня 2018 року виконавцем послуг з централізованого опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 стало КП «Київтеплоенерго».
До жовтня 2019 року нарахування оплати за послуги з централізованого опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 КП «Київтеплоенерго» здійснювалось з урахуванням показань приладу обліку теплової енергії, що встановлений у даній квартирі.
Станом на 30 жовтня 2019 року теплолічильник не відображається в особистому кабінеті позивача на сайті КП «ГІОЦ», а нарахування оплати за послуги з централізованого опалення здійснюється КП «Київтеплоенерго» з урахуванням показань внутрішньобудинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалювальній площі квартири позивача.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив із доведеності неправомірності дій відповідача щодо зняття з обліку встановленого в квартирі позивача приладу обліку теплової енергії та нарахування оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальні сезони 2019-2022 років без урахування щомісячних показників лічильника.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
З аналізу матеріалів справи вбачається, що рішенням суду першої інстанції позовні вимоги, щодо визнання неправомірними дій відповідача, зобов'язання його повернути на облік вузол розподілу обліку теплової енергії та зобов'язати здійснити перерахунок нарахувань за теплопостачання, фактично були задоволені в повному обсязі та права позивача відповідачем відновлено повністю.
Фактично апеляційні вимоги апелянт ґрунтував на неналежному розумінні суті рішення суду першої інстанції. Зокрема, суд зобов'язав відповідача повернути на облік вузол розподільчого обліку енергії. При цьому за своєю суттю зобов'язання вчинити дії не може встановлювати обов'язок вчинити такі дії в минулому. Таким чином формулювання позовної вимоги про зобов'язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» повернути на облік вузол розподільчого обліку теплової енергії станом на минулу дату сформульовано некоректно. Відновлення права позивача за період незаконного неврахування показників лічильника було здійснене шляхом зобов'язання провести перерахунок нарахованої вартості спожитої енергії з урахуванням показників вузла розподілу обліку та розміру фактично здійснених позивачем платежів.
Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що суд позбавлений можливості вирішити спірні питання між сторонами на майбутнє, оскільки захисту судом підлягають лише ті права, які вже були порушені чи ос порені. За таких умов, вимоги про зобов'язання здійснити нарахування оплати вартості теплової енергії з врахуванням показів вузла розподілу обліку не підлягають до задоволення.
Окремо колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що на час розгляду апеляційної скарги відповідачем рішення суду фактично вже виконане і обрахування вартості спожитої теплової енергії станом по 30 травня 2023 року здійснено з урахуванням показників вузла обліку.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько