справа № 371/261/23
головуючий у суді І інстанції Кириленко М.О.
провадження № 22-ц/824/7874/2023
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
28 червня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 07 березня 2023 року про відмову у забезпеченні позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Миронівського районного суду Київської області з указаним позовом, у якому просить суд:
визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 6704 від 19 червня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 399 005 грн 24 коп.
визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1272 від 27 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості у розмірі 16 748 грн 51 коп.
Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі:
виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., зареєстрованого в реєстрі за № 6704 від 19 червня 2020 року за виконавчим провадженням НОМЕР_1, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О.;
виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1272 від 27 травня 2021 року за виконавчим провадженням НОМЕР_2, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 подано до Миронівського районного суду Київської області позовну заяву про визнання указаних виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягає виконанню, тому позивач вважає за необхідне забезпечити позов шляхом зупинення стягнення, яке здійснюється на підставі таких виконавчих написів. В разі задоволення позовних вимог, виконавчий документ буде визнаний таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, спір стосується саме правомірності виконавчого документа, на підставі якого застосовується стягнення з його доходів. Цей захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з його доходів та усуне перешкоди у користуванні його майном.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 07 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено та судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 07 березня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у разі не зупинення стягнення на підставі виконавчих написів, питання про визнання яких такими, що не підлягають виконанню, порушується позивачем у позові, з урахуванням часу необхідного на розгляд справи та ухвалення рішення суду, з позивача може бути стягнуто значну суму коштів, повернення якої потребуватиме значного часу та додаткових зусиль для позивача.
Сума заборгованості, яка стягується із позивача на підставі указаних виконавчих написів сукупно перевищує 400 000 грн, є значною та її повернення може бути тривалим та вплине на майновий стан позивача.
Щодо доказів на підтвердження наявності реальної загрози стягнення з позивача коштів за незаконними виконавчими написами, позивачем було надано копії постанов державного виконавця щодо стягнення коштів з доходів позивача.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Сторони справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія апеляційного суду визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 10 березня 2023 року справу призначено судді-доповідачу ОСОБА_2, у складі колегії: Савченко С.І., Мережко М.В.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 09 травня 2023 року звільнено ОСОБА_2 з посади судді Київського апеляційного суду у зв'язку із поданням заяви про відставку.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Мостова Г.І., судді: Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Відповідно до пунктів 2, 6 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
У справі, що переглядається, предметом спору є визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчого напису № 6704 від 19 червня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., та виконавчого напису № 1272 від 27 травня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Ухвалою суду першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову із посиланням на те, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтування наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі можливого задоволення позову.
Однак, такі висновки суду першої інстанції про ненадання заявником доказів існування підстав для забезпечення позову є помилковими, оскільки у цій справі, яка стосується визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваних виконавчих написів, вчинених приватними нотаріусами є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
З наявних у матеріалах справи постанов приватних виконавців у межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 щодо виконання виконавчих написів нотаріусів, питання про визнання яких такими, що не підлягають виконанню, порушується у позовній заяві, вбачається, що приватними виконавцями звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, у суду першої інстанції не було правових підстав відмовляти у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваних виконавчих написів.
У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернуто стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. винесено постанови про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 у межах виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих написів, які оспорюються позивачем через те, що він вважає, що такі виконавчі написи здійснено з порушенням норм чинного законодавства, то існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких позивач звернувся до суду.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, ухвала Миронівського районного суду Київської області від 07 березня 2023 року постановлена з порушенням норм процесуального права відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 07 березня 2023 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 6704 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 399 005 грн 24 коп.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрованого в реєстрі за № 1272 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 16 748 грн 51 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 21 липня 2023 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська