Справа № 367/1136/23
Провадження № 33/824/2945/2023
Головуючий в суді першої інстанції: Горбачова Ю.В.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
28 червня 2023 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 01 травня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю захисника Литвиненка Ю.А.
Відповідно до постанови суду, 01 лютого 2023 року о 17 год. 45 хв. в Київській області, місті Ірпінь по вул. Соборній, 7, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) керував автомобілем «KIA CERATO» номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння -2.39 проміле алкоголю, та не обравши безпечної швидкості і не дотримавшись безпечної дистанції скоїв зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAR» номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Судом встановлено порушення ОСОБА_1 пунктів 12.1 та 13.1 ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду змінити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП.
За доводами апеляційної скарги, апелянт вважає, що рішення суду про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідає вимогам закону, матеріалам та фактичним обставинам справи, прийнято на підставі припущень.
Апелянт звертає увагу на те, що під час розгляду справи суд першої інстанції перебрав на себе функції збирання доказів, чим став на сторону обвинувачення, безпідставно викликав до суду свідків та на їх показання послався у постанові.
ОСОБА_1 зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація про його згоду з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного за допомогою технічного приладу.
Кисельов стверджує, що роздруківка з технічного приладу з показником 2.39 проміле не долучена до протоколу про адміністративне правопорушення, в той же час в доданому акті огляду на стан сп'яніння в графі "з результатами огляду згоден" відсутній його підпис або будь-які дані про згоду водія з результатами огляду.
Також, на переконання апелянта, чинним законодавством України та жодним нормативним документом не передбачено притягнення до відповідальності осіб за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виключно на підставі показників технічного приладу за відсутності чіткої, остаточної та безспірної згоди з цими показниками.
Також апелянт переконаний, що чинним законодавством України не встановлено жодної норми проміле, які за наслідками огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного працівником поліції, могли б слугувати підставою для остаточного визначення такого стану у особи без її згоди, окрім такого огляду в закладах охорони здоров'я.
Він вважає, що застосування технічного приладу є лише одним з етапів огляду водія та підставою для подальших процесуальних дій і факту алкогольного сп'яніння не доводить.
Тому, апелянт вважає, що відсутні були законні підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений з поважних причин.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у них відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваного рішення.
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому апеляційна скарга підлягає розгляду.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника Литвиненка Ю.А., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до вимог, викладених в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 не оскаржується рішення суду в частині визнання його винуватим в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому судом апеляційної інстанції перевіряється законність прийнятого рішення лише в чистині визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За приписами ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у даному провадженні в повній мірі дотримався наведених вимог закону, а ухвалене ним за результатами розгляду справи рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
У ньому викладені фактичні обставини вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, встановлені судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими судом. Також у постанові суду наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до матеріалів справи, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення особою, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення надано також роздруківку з технічного приладу «Драгер», за допомогою якого проводився огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, та диск з відеозаписом, здійсненим з нагрудної камери поліцейського.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення вказані прізвища двох свідків, в присутності яких проводився огляд.
Судом першої інстанції з метою повного дослідження всіх доказів у даній справі були викликані свідки, які безпосередньо суду дали пояснення, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Тому, доводи ОСОБА_1 про те, що суд перебрав на себе функцію обвинувачення та самостійно збирав докази у справі, є необґрунтованими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 у ньому власноруч написав, що випив 0,7 л пива, що не заперечується в апеляційній скарзі. Наведені дані щодо вживання водієм алкоголю узгоджуються з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного за допомогою технічного засобу «Драгер», відповідно до якого, у ОСОБА_1 виявлено 2,39 проміле алкоголю.
За приписами ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди такої особи на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У даному провадженні огляд на стан сп'яніння проводився поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», що передбачено законом, а тому доводи апелянта про те, що результат огляду, проведений у такий спосіб не є беззаперечним доказом встановлення стану сп'яніння не ґрунтується на законі.
Крім того, законом визначено, що повторний огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі незгоди особи з результатами огляду, проведеного поліцейським. Тому доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять даних про його згоду з результатами огляду також на ґрунтуються на вимогах закону. Навпаки, відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_1 після проведення огляду поліцейським не висловив незгоди з результатами огляду, тому підстав для направлення водія на огляд на стан сп'яніння до медичного закладу в поліцейського не було.
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що чинним законодавством України не встановлено, з якого показника в проміле особа перебуває у стані сп'яніння. Однак такий показник визначений підзаконним нормативним актом. Так, відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Оскільки за результатами огляду встановлено у ОСОБА_1 2.39 проміле, такий показник виключає помилки з урахуванням допустимої похибки, передбаченої технічними характеристиками приладу.
Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на підставі досліджених доказів дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому підстав для скасування постанови суду немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 01 травня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р. Трясун