26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 520/497/23
адміністративне провадження № К/990/24575/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі №520/497/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Харківській області,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність Управління служби безпеки України в Харківській області щодо відмови надання ОСОБА_1 інформації про його особу неправомірною та такою, що порушує його права гарантовані абзацом 2 частиною другою статті 11 ЗУ «Про інформацію»;
- зобов'язати Управління служби безпеки України в Харківській області надати ОСОБА_1 інформацію щодо його особи, а саме: підстави проведення огляду документів та особистих речей, які проведені 22 липня 2022 року у місці помешкання співробітником СБУ та інформацію про результати огляду документів і особистих речей оформлені у паперовому вигляді, з чітким відображенням причин відвідання і результатів його проведення (наряд на проведення дій, чи розпорядження керівника установи, протокол проведення огляду).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року, позовну заяву повернуто позивачу.
10 липня 2023 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Проте, скаржник не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також не посилається на значення саме цієї справи при формуванні єдиної правозастосовчої практики.
Також, Суд наголошує, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 248, 332, 333 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі №520/497/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Харківській області - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур