Справа №591/250/22
Провадження № 2/591/1252/22
26 липня 2023 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Сумської міської ради, 3-х осіб:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визначення частки у спільному сумісному майні та визнання права власності за
набувальною давністю -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради, 3-х осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення частки у спільному сумісному майні та визнання права власності за набувальною давністю.
Позивач ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлений належним чином за адресою вказаною в позовній заяві. В судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив.
Розгляд даної справи відкладався через неявку позивача в судові засідання.
Слухання справи було призначено на 17 травня 2023 року, 26 липня 2023 року, однак позивач, представник позивача до суду не з'явилися, з заявами про відкладення слухання справи або з заявою про слухання справи у їх відсутність не зверталися. Таким чином, позивач в судові засідання не з'являється, долею справи не цікавиться.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Водночас, як випливає з п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (заява №11681/85), заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, має проявляти старанність при здійсненні процесуальних дій, що його стосуються, утримуватися від використання тактики затягування та використовувати засоби внутрішнього законодавства для скорочення процедури розгляду.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язок заінтересованої особи проявляти особисту заінтересованість у справі.
Вищевикладене свідчить про втрату інтересу заявника до справи, зловживання ним своїми правами та не обгрунтоване затягування розгляду справи.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відтак, причини повторної неявки позивача до суду процесуально-правового значення не мають, оскільки положення закону направлене, в тому числі, на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами, а також правами інших учасників справи. Незалежно від причини повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Оскільки у відсутність позивача з'ясувати фактичні обставини справи та ставлення позивача до поданого позову неможливо, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, одночасно роз'яснивши позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до суду з такою ж заявою.
Керуючись п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд-
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської міської ради, 3-х осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення частки у спільному сумісному майні та визнання права власності за набувальною давністю.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення.
СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО