Справа №203/2222/23
Провадження №2/0203/930/2023
25.07.2023 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Гапоновій К.В.,
з участю:
-представника позивача ОСОБА_1 ;
-представниці відповідачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,
1. 25 квітня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебувають у шлюбі від лютого 1990 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину. Взаємини з відповідачкою розладилися. Сторони не ведуть спільне господарство, мешкають окремо одне від одного, шлюбних відносин не підтримують. Зберігати сім'ю позивач не бажає, вважає, що шлюб носить формальний характер, просить суд шлюб розірвати (а.с.а.с. 1 - 3).
2. Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов, пояснивши, що сторони перебувають у шлюбі від 10.02.1990. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5 . Сторони мешкають окремо одне від одного, не ведуть спільне господарство від 17.04.2023. Спору щодо спільного майна не існує. Позивач зберігати сім'ю не бажає, вважає, що сім'я розпалася остаточно, і її збереження неможливе.
3. Представниця відповідачки у суді позов визнала, пояснивши, що сторони дійсно мешкають окремо одне від одного, не ведуть спільне господарство від 17.04.2023. Спору щодо спільного майна дійсно не існує.
4. Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
5. Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
6. Згідно з частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
7. За правилами, встановленими частиною 1 статті 21 СК, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
8. Частиною 1 статті 24 СК встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
9. За приписами частин 3, 4 статті 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
10. Відповідно до статті 112 СК шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.
11. Таким чином, у розумінні норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, у якому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
12. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
13. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
14. Згідно з частиною 3 статті 105 СК шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі статтею 110 цього Кодексу.
15. За правилами, встановленими статтею 112 СК, суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.
16. Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі від 10.02.1990. Шлюб зареєстровано Кіровським відділом запису актів громадянського стану м. Дніпропетровська (актовий запис - 87) (а.с. 9).
17. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18. Від 17.04.2023 сторони мешкають окремо одне від одного, не ведуть спільного господарства.
19. Спору щодо спільно нажитого майна між сторонами судом не встановлено.
20. Підстав для надання сторонам строку для примирення судом також встановлено не було.
21. З огляду на викладене суд доходить висновку про необхідність задоволення заявленого у справі позову.
22. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 10 лютого 1990 року Кіровським відділом запису актів громадянського стану міста Дніпропетровська (актовий запис - 87), розірвати.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 26 липня 2023 року.
Суддя М.О. Католікян