Справа № 202/7321/22
Провадження № 2/202/448/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 липня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Кухтіна Г.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в м. Дніпрі, клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення справи за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, -
28 жовтня 2022 року ухвалою суду було відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Предметом і підставами позову є поділ майна, набутого під час спільного проживання подружжя (сторін).
Зі сторони відповідача подано клопотання про призначення справи за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши надані суду документи, суд зазначає про таке.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.277 ЦПК України суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження може постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу таподіл майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляд в порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Крім того, ч. 4 ст. 193 ЦПК України встановлено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
У справі, що є предметом розгляду зустрічного позову не подано.
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Наразі обсяг доказової бази та кількість учасників у даній справі не є значним, клопотань про призначення судової експертизи, наразі, у справі не заявлялось. Сумніви відповідача щодо наведених позивачем доводів та наданих нею доказів можуть бути спростовані ним шляхом надання письмових контраргументів та контрдоказів.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
З наявних матеріалів справи необхідності проведення судового засідання (в т.ч. підготовчого) не вбачається.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 260-261, 263, 353 ЦПК України, -
Залишити без задоволення клопотання відповідача про призначення справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Г.О. Кухтін