Справа № 202/11670/23
Провадження № 3/202/7421/2023
Іменем України
25 липня 2023 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП,-
До Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення (серія та номер протоколу не зазначені), ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника Індустріального районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Дніпро, будучи військовою особою, вчинив в умовах особливого періоду недбале ставлення до військової служби, а саме: 25.02.2022 року не переконався, що ОСОБА_2 є громадянином іншої держави, а саме Грузії, та видав наказ від 25.02.2022 року про «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації».
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що обставини, які були викладені в протоколі не відповідають дійсності, оскільки 25.02.2022 року на початку війни він нікого не призивав, тому що люди добровільно приходили на службу по 500 чоловік в день і перевірити документи у добровольців фізично було не можливо.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шпиганович Є.А. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за спливом строків передбачених ст. 38 КУпАП, так як в протоколі йдеться про події які мали місце 25.02.2022 року.
Прокурор Гаркуша В.В. в судовому засіданні повідомив, що в протоколі про адміністративне правопорушення потерпілі відсутні, а також, що згідно чинного законодавства України іноземцям можна проходити військову службу лише за контрактом, також пояснив, що строки адміністративного правопорушення обчислюються з моменту закриття кримінального провадження.
Заслухавши пояснення правопорушника, його адвоката та прокурора, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, виходячи з наступного.
Судом безпосередньо досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення (серія та номер протоколу не зазначені) від 08.06.2023 року, витяг з наказу №24 від 25.02.2022 року, копії документів ОСОБА_3 , довідка ВЛК, поіменний список №321, витяг з ЄРДР від 01.05.2023 року, постанова про закриття кримінального провадження №42023041110000020 від 17.05.2023 року, посвідчення офіцера ОСОБА_1 , витяг з наказу №21 від 01.02.2022 року, функціональні обов'язки начальника РТЦК та соціальної підтримки, службова характеристика ОСОБА_1 ,
Оцінивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме у недбалому ставленні до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Суд звертає увагу на те, що норма ч. 2 ст. 172-15 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки фактично у своїй диспозиції відсилає до закону (нормативно-правових актів), що регулюють певні правовідносини, зокрема щодо функціональних обов'язків особи, яка притягається до відповідальності, невиконання (неналежне виконання) яких, і складає по суті склад зазначеного адміністративного правопорушення.
Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.
Загальний зміст статті 172-15 КУпАП полягає в тому, що з ним пов'язане визначення правопорушенням діяння недбалого ставлення військової службової особи до військової служби.
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним, змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.
Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов'язково встановити, який саме нормативно-правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення діяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд акцентує увагу на тому, що під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Диспозицією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення до військової служби.
З об'єктивної сторони, правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.
Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою, службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків (через хворобу, у зв'язку з виконанням інших покладених на неї обов'язків внаслідок нетривалої роботи на посаді та за відсутності досвіду тощо), не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.
З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов'язку, але й те, що таке невиконання мало місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв'язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов'язків проявила до них байдужість та несумлінність.
Проте, Суду не було надано переконливих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 КУпАП, зокрема, чи вчинені вони з прямим умислом або через недбале чи несумлінне ставлення до службових обов'язків.
Так, на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, додані функціональні обов'язки начальника Індустріального РТЦК та соціальної підтримки м. Дніпра, з якими ОСОБА_1 ознайомлений під власний підпис 13.10.2022 року, тобто тільки через 8 місяців після викладених у протоколі обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 25.02.2022 року.
Що стосується складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, то його зміст не може бути достатнім доказом вчинення правопорушення за відсутності об'єктивного підтвердження зазначених у ньому відомостей іншими доказами, оскільки взагалі не містить посилань на те, які саме статутні обов'язки та інтереси служби були не виконані або неналежно виконані ОСОБА_1 , також відсутні суспільно небезпечні та шкідливі наслідки вчинення даного правопорушення.
Крім того, необхідно наголосити, що сам протокол про адміністративне правопорушення всупереч вимогам розділу ІІ «Інструкції з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення» затвердженої наказом МВС № 726 від 23.08.2017 року складено з порушеннями, а саме відсутня серія та номер протоколу, а також не конкретизована адреса вчинення адміністративного правопорушення, а лише зазначено, що це місце дислокації ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами, у зв'язку із чим вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 172-15, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г.О. Кухтін