Іменем України
25 липня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/563/23
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
24.05.2023 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неприйняття наказу про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 у відповідності до приписів Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, а саме за безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 28.09.2022 по 20.01.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) прийняти наказ про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 у відповідності до приписів Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 28.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 14.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 20.01.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він брав безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, та перебував безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 28.09.2022 по 20.01.2023, а отже, на думку представника позивача, мав отримувати виплати у розмірі 100000,00 грн за участь у таких діях та заходах, передбачені пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Представник позивача вважає, що будь-які законні підстави щодо неможливості виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн за період з 28.09.2023 по 20.01.2023 відсутні.
У зв'язку з цим, на думку представника позивача, на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язаний був прийняти наказ про виплату позивачу згаданої додаткової винагороди у період з 28.09.2022 по 20.01.2023 100000,00 грн.
Таким чином, представник позивача вважає, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, що полягає у ненарахуванні виплат додаткової винагороди позивачу, у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а саме: за безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період 28.09.2022 по 20.01.2023.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 29.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.06.2023 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого послався на таке.
Позивач проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - начальника загону) від 26.11.2022 №3982-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - санітарним інструктором другої прикордонної застави відділу прикордонної служби № 2.
На підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби від 16.09.2022 № 165 (гриф) військовослужбовці відділу прикордонної служби № 2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), зокрема, позивач, вибули до ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ) на ділянку українсько - білоруського кордону в межах Чернігівської області в оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ).
Відповідач зазначає, що позивач у період із початку введення в Україні режиму воєнного стану по теперішній час (час дії ПКМУ № 168) постійно виконує обов'язки військової служби. Таким чином, з урахуванням фактичного часу виконання обов'язків військової служби, позивач в період з вересень - грудень 2022, січень 2023 отримував в повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов'язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. На думку відповідача, наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов'язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000,00 грн.
Відповідач зазначає, що 02.02.2023 начальник відділу прикордонної служби № 2 відпрацював рапорт (1786р) на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди за період з 26.09.22 по 30.09.22. Відповідно до вимог абзацу 2 пункту 11 наказу 392 АГ інформація про військовослужбовців має надходити від начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 по формі визначеній у Додатку 2 до цього наказу.
На адресу відповідача надходили донесення від ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.11.2022 № Т/22-4313-22-Вих та від 04.12.2022 № Т/22-4933-22-Вих (період жовтень - листопад 2022 року), в яких зазначено, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу 392 АГ відсутня.
Таким чином, відповідач вважає враховуючи, що за вересень - листопад 2022 підтверджуючих документів щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не надходило, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70000,00 грн, не вбачається.
Відповідач зазначає, що пунктом 2 наказу 628 АГ визначено вичерпний перелік бойових (спеціальних) завдань, щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій.
Проте, на думку відповідача, основною умовою виконання бойових (спеціальних) завдань є вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником. Кожне вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником фіксується окремо в Журналі бойових дій.
На думку представника відповідача, зазначений перелік документів також є вичерпним. Нарахування та виплата збільшеної додаткової винагороди до 100 тис. грн. проводиться у сукупності саме цих трьох документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.
Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 7 наказу 628 АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Довідка від 20.01.2023 № 4558 не відповідає вимогам наказу 628 АГ (не зазначені відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 наказу 628 АГ), тому, на думку відповідача, не може бути взята до уваги, як додаткове підтвердження, при прийнятті рішення про виплату збільшеної додаткової винагороди.
За період грудень 2022 року та січень 2023 року (до 20.01.2023) на адресу відповідача донесення із додатком за формою наведеною у пункті 8 наказу 628 АГ від начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили.
Таким чином, враховуючи, що за грудень 2022 та січень 2023 підтверджуючих документів щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не надходило, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень, на думку відповідача, не вбачається.
Також відповідач зазначає, що віднесення Чернігівської області до району ведення бойових дій за період вересень - грудень 2022 року не надає права на отримання додаткової винагороди в розмірі 70000 грн щомісячно, оскільки доказів що в районі бойових дій (Городянська ОТГ Чернігівського району) впродовж певного часу велись бойові дії не надано. Всі вогневі ураження або бойові дії мають фіксуватися в розділі ІІ Журналу службово-бойових дій.
Відповідно до наказу Головнокомандуючого ЗСУ «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 02.02.2023 № 26 (зі змінами від 14.02.23 №35) Чернігівська область з січня 2023 року виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідач не отримав підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тому, на думку відповідача, в діях відсутня протиправна бездіяльність.
Таким чином, відповідач вважає, що рішення начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника ОСОБА_4 щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової винагороди за період вересень - грудень 2022 по січень 2023 року є законним, прийнятим в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами України. Відповідно будь - яких правових підстав щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 70000 грн за період вересень - грудень 2022 та січень 2023 року немає.
У зв'язку з викладеним відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проходить військову службу у відповідача, з 26.22.2022 призначений інспектором прикордонної служби 1 категорії - санітарним інструктором другої прикордонної застави відділу прикордонної служби № 2 військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з інформацією, зазначеною в довідці військової частини НОМЕР_3 від 20.01.2023 № 4558, ОСОБА_1 з 28.09.2023 по 30.11.2022, з 14.12.2022 по 20.01.2023 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 16 вересня 2023 року № 165 гриф.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 03.10.2022 № 3137-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього, позивач за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 за 30 днів отримав додаткову винагороду в сумі 30000,00 грн.
Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.11.2022 за вх. № 1477, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за період з 01.10.2022 до 31.10.2022, зокрема, позивачу (під порядковим номером 229) за 31 день, який листом від 01.11.2022 № 1478 адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4.
Листом від 02.11.2022 № 22/4227-22-Вих начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01.11.2022 № 1477.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 03.11.2022 № 3632-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього, позивач за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 за 31 день отримав додаткову винагороду в сумі 30000,00 грн.
Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.11.2022 за вх. № 1474, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту ІНФОРМАЦІЯ_7 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за період з 01.10.2022 до 31.10.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 223) за 31 день, який листом від 01.11.2022 № 1475 адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4. Підстава: бойове розпорядження Коменданта ІНФОРМАЦІЯ_8 наказ № 601-(гриф) від 30.09.2022, наказ № 668-(гриф) від 21.10.2022, наказ № 690- (гриф) від 26.10.2022, наказ № 699-(гриф) від 28.10.2022, журнал бойових дій № 53 (гриф) ст. 7-14, 52-62.
Листом від 08.11.2022 № 22/4313-22-Вих начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01.11.2022 № 1474.
Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.12.2022 за вх. № 1884, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо виплати додаткової винагороди позивачу (номер за порядком 232) у розмірі 30000,00 грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 за 30 днів.
Відповідно до витягу з наказу начальника полковника ОСОБА_4 Державної прикордонної служби України від 03.12.2022 № 4112-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 включно, зокрема, позивачу (номер за порядком 1626) за 30 днів в сумі 30000,00 грн.
Відповідно до рапорту, зареєстрованому 01.12.2022 за вх. № 1883, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_7 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за період з 01.11.2022 до 30.11.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 228) за 30 днів, який листом від 01.12.2022 № 1885 адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4. Підстава: бойове розпорядження Коменданта ІНФОРМАЦІЯ_8 наказ № 601-(гриф) від 30.09.2022, наказ № 668-(гриф) від 21.10.2022, наказ № 690- (гриф) від 26.10.2022, наказ № 699-(гриф) від 28.10.2022, журнал бойових дій № 53 (гриф) ст. 13-20, 62-67.
Листом від 04.12.2022 № 22/4933-22-Вих начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01.12.2022 № 1883.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.12.2022 № 4613-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 14.12.2022 до 31.12.2022 включно, зокрема, позивачу (номер за порядком 1686) за 18 днів в сумі 30000,00 грн.
Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.01.2023 за вх. № 6 підполковник ОСОБА_3 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_7 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за період з 14.12.2022 по 31.12.2022, зокрема, позивачу за 18 днів.
Вказаний документ до військової частини НОМЕР_1 не був направлений.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.02.2023 № 56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01.01.2023 до 31.01.2023 включно, зокрема, позивачу (номер за порядком 1648) за 31 день в сумі 30000,00 грн.
Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 08.02.2023 № 64-ОС підтверджено, що позивачу (номер за порядком 1254) за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 виплачено додаткову винагороду у розмірі 70000 грн пропорційно дням безпосередньої участі за 6 днів (26-31.01.2023) в сумі 13548,39 грн. Підстава: БР ОТУ «Лиман» від 25.01.23 № 344 (гриф), БР командира 54 ОМБр від 26.01.23 № 73 (гриф), БР начальника 3 приказ від 26.01.23 № БР188(гриф), журнал СБД впе № 2 від 12.01.23 № 38 (гриф), журнал СБД 3 ПРИКЗ від 31.12.22 № 133 (гриф), рапорт від 01.02.23 № ВХ1733Р.
Згідно з інформацією, зазначеною в листах від 02.11.2022 № 22/4227-22-Вих, від 08.11.2022 № 22/4313-22-Вих, від 04.12.2022 № 22/4933-22-Вих, начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомляв відповідача, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу 392 АГ відсутня.
Позивач через свого представника звернувся із заявою до відповідача з проханням про виплату щомісячної доплати у підвищеної вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 01.10.2022 по 20.01.2023.
Згідно із інформацією, зазначеною в картці на грошове забезпечення за 2022 - 2023 роки ОСОБА_1 , позивачу у вересні 2022 року на підставі наказу від 03.10.2022 № 3137-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 30 днів вересня 2022 року; у жовтні 2022 року на підставі наказу від 03.11.2022 № 3632-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 31 день жовтня 2022 року; у листопаді 2022 року на підставі наказу від 03.12.2022 виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 30 днів листопада 2022 року; у грудні 2022 року на підставі наказу від 22.12.2022 № 4490-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 17419,35 грн за 18 днів грудня 2022 року.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ № 64/202), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу № 64/202 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
У подальшому, Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону № 389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 661-IV основними функціями Державної прикордонної служби України зокрема є:
охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;
охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;
ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність»;
участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;
координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (частина друга статті 2 Закону № 661-IV).
Частиною першою статті 6 Закону № 661-IV визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із пунктами 3, 4 статті 19 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Отже, за вище наведеного правового регулювання, відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на час розгляду даної адміністративної справи здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Частиною першою статті 12 Закону № 1932-XII «Про оборону України» визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 01 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гриве
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій).
З викладеного слідує, що виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі чи здійсненні заходів безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Згідно із пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
На виконання Указу № 64/2022 та пункту 2-1 Постанови № 168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, 09 грудня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято Наказ № 628-АГ.
Відповідно до пункту 1 Наказу № 628-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 Наказу № 628-АГ передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, в тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу технічної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових (спеціальних) завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншої технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морських та річкових акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Згідно із пунктом 3 Наказу № 628-АГ документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або в заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені, та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Пунктами 4-14 Наказу № 628-АГ визначено порядок і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану.
Відповідно до пункту 15 Наказу № 628-АГ цей наказ набирає чинності та застосовується з 01 грудня 2022 року.
Порівнянням положень Постанови № 168 та Наказу № 628-АГ з'ясовано, що цим Наказом встановлено додаткові, не передбачені Постановою № 168, підстави для виплати збільшеної до 100000,00 грн щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), - вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником.
Оскільки пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) уповноважено Адміністрацію Державної прикордонної служби України визначити виключно порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою, визначення в пункті 2 Наказу № 628-АГ додаткових підстав для виплати збільшеної до 100000,00 грн щомісячної додаткової винагороди - «за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником», виходить за межі наданих Адміністрації Державної прикордонної служби України повноважень.
У зв'язку з цим суд не застосовує до спірних правовідносин пункт 2 Наказу № 628-АГ в частині, яка змінює визначені Постановою № 168 підстави для виплати збільшеної до 100000,00 грн щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), та вимагає для такої виплати умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Окрім того, суд зауважує, що статтею 1 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (далі - Указ № 493/92) установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Згідно із частиною другою статті 2 Указу № 493/92 державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 3 Указу № 493/92 нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - Положення № 731).
Відповідно до пункту 2 Положення № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
Згідно із пунктом 4 Положення № 731 державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
У пункті 5 Положення № 731 визначено, що на державну реєстрацію не подаються акти:
а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
Абзацами першим та другим пункту 15 Положення № 731 визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Враховуючи, що Наказ № 628-АГ містить норми, які зачіпають права військовослужбовців Державної прикордонної служби України на отримання додаткової винагороди, а також встановлює організаційно-правовий механізм реалізації права на таку допомогу, суд погоджується з твердженнями позивача, що цей Наказ мав пройти державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
Однак судом установлено, що Наказ № 628-АГ державну реєстрацію не пройшов, тому відповідно до пункту 15 Положення № 731 вважається таким, що не набрав чинності, і не може бути застосований до спірних правовідносин.
Відповідно, суд вважає, що оцінка правомірності дій відповідача щодо виплати позивачу додаткової винагороди у спірному періоди має здійснюватися виключно з огляду на положення пункту 1 Постанови № 168.
Зі змісту пункту 1 Постанови № 168 слідує, що умовами виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць є:
- період дії воєнного стану;
- безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
- безпосереднє перебування в районах ведення воєнних (бойових дій) у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 грудня 2022 року № 297) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, Городнянська міська територіальна громада Чернігівського району Чернігівській області є територіальною громадою, яка розташована в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), Городнянська міська територіальна громада Чернігівського району Чернігівській області є територіальною громадою, яка віднесена до територій, на яких ведуться (велись) бойові дії (територій можливих бойових дій).
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 січня 2023 року № 1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено такі райони ведення бойових дій з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року: Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області та акваторія Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, при цьому Чернігівська область не включена до зазначеного переліку.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-ХІІ «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
З викладеного слідує, що саме до повноважень Головнокомандувача Збройних Сил України належить визначення території України, на якій впродовж певного часу ведуться та/або можуть вестися воєнні (бойові) дії, - території ведення воєнних (бойових) дій.
З наданих в матеріали справи доказів (рапортів начальника відділу прикордонної служби № 2 від 01.11.2022 за вх. № 1474, від 01.12.2022 за вх. № 1883, від 01.01.2023 № 6 та довідки Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) від 20.01.2023 № 4558, судом встановлено, що в період з 28.09.2022 по 30.11.2022, з 14.12.2022 по 31.12.2022 позивач брав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо у період здійснення таких заходів в Городнянській міській територіальній громаді Чернігівського району Чернігівській області.
Оскільки за наказами Головнокомандувача Збройних Сил України територія всієї Чернігівської області по 31 грудня 2022 року включно була визначена територією ведення воєнних (бойових) дій, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань за період з 28.09.2022 по 30.11.2022, з 14.12.2022 по 31.12.2022, а саме за 3 доби вересня 2022 року, 31 добу жовтня 2022 року, 30 діб листопада 2022 року, 18 діб грудня 2022 року.
Відповідно, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача щодо нарахування та виплати йому збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за період з 01 по 20 січня 2023 року, то в задоволенні цієї частини вимог слід відмовити, оскільки у вказаному періоді територія Чернігівської області за наказами Головнокомандувача Збройних Сил України не віднесена до території ведення воєнних (бойових) дій. Відповідно, судом встановлена відсутність такої умови для виплати позивачу збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за січень 2023 року, як безпосереднє перебування в районах ведення воєнних (бойових дій) у період здійснення зазначених заходів.
Щодо посилання відповідача, що довідка від 20.01.2023 № 4558 не відповідає вимогам наказу 628 АГ, тому не може бути взята до уваги, як додаткове підтвердження, при прийнятті рішення про виплату збільшеної додаткової винагороди.
Суд зауважує, що недоліки в оформленні довідки від 20.01.2023 № 4558 не спростовують того факту, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області, у період з 28.09.2022 по 30.11.2022, з 14.12.2022 по 20.01.2023 включно, що підтверджується іншими матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд, керуючись положеннями частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне обрати спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 за 3 доби вересня 2022 року, 31 добу жовтня 2022 року, 30 діб листопада 2022 року, 18 діб грудня 2022 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Постанови № 168 збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 3 доби вересня 2022 року, 31 добу жовтня 2022 року, 30 діб листопада 2022 року, 18 діб грудня 2022 року.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до адміністративного суду з даним позовом, суд роз'яснює позивачу право звернутися до суду із заявою про повернення надміру сплаченого ним судового збору в сумі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код за ЄДРПОУ 14321736, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 3 доби вересня 2022 року, 31 добу жовтня 2022 року, 30 діб листопада 2022 року, 18 діб грудня 2022 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 3 доби вересня 2022 року, 31 добу жовтня 2022 року, 30 діб листопада 2022 року, 18 діб грудня 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун