Рішення від 25.07.2023 по справі 300/2158/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2023 р. справа № 300/2158/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з врахуванням раніше виплаченої суми допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно не здійснено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 календарних років служби, при цьому відповідач виплатив вихідну допомогу за 1 календарний рік служби. Аргументує, що вислуга років позивача на час звільнення становить 12 повних календарних років служби.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.06.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому представник Військової частини НОМЕР_1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що згідно з витягу з послужного списку, позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та був звільнений з військової служби в запас з 17.08.2021. Календарна вислуга років на день звільнення становила 10 років 11 місяців 13 днів. Одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби за 10 років повинна виплатити Військова частина НОМЕР_2 . При цьому зазначено, що у Військову частину НОМЕР_1 позивач був прийнятий на військову службу за контрактом з 15.11.2021 та звільнений наказом командира військової частини у відставку 20.02.2023. Календарна вислуга років на день звільнення становила 12 років 02 місяців 17 днів. Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби у відставку позивачу була виплачена за 2 роки служби.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 в період з 18.08.2017 по 17.08.2021 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та був звільнений з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту. Календарна вислуга років на день звільнення становила 10 років 11 місяців 12 днів.

З 15.11.2021 по 20.02.2023 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та був звільнений з військової служби за станом здоров'я. Календарна вислуга років на день звільнення становила 12 років 02 місяці 17 днів (а.с.34).

Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.02.2023 №53, наказано виплатити позивачу одноразову грошову допомогу по звільненню в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (а.с.8).

Одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідачем була виплачена позивачу за період з 15.11.2021 по 20.02.2023 проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 15 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011) визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно абз.1 частини 2 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність "вислуги 10 років і більше".

Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.04.2018 у справі №806/2104/17.

Згідно абз.5 частини 2 статті 15 Закону №2011-XII у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Аналогічні приписи містяться у абзаці 7 п. 10 Порядку призначення і виплати грошової допомоги військовослужбовцям, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.

Факт набуття чи ненабуття позивачем права на виплату одноразової грошової допомоги при попередньому звільненні, відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-XII є ключовим при вирішенні питання зарахування/не зарахування періоду попередньої служби для розрахунку одноразової грошової допомоги у разі повторного звільнення військовослужбовця з військової служби.

З аналізу статті 15 Закону № 2011-XII та пункту 10 Постанови № 393 слідує, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби.

Винятком з цього правила є виплата повторно звільненій з військової служби особі одноразової грошової допомоги з урахуванням періоду попередньої служби у разі, якщо така особа не набула права на отримання грошової допомоги при попередньому звільненні зі служби.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 18.04.2022 у справі №440/1620/19, від 25.10.2018 у справі №552/4468/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби.

Як встановлено, в період з 18.08.2017 по 17.08.2021 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та був звільнений з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту, календарна вислуга років на день звільнення становила 10 років 11 місяців 12 днів.

Суд зазначає, що станом на момент звільнення з попередньої служби у Військовій частині НОМЕР_2 підстава звільнення та календарна вислуга років позивача відповідають умовам застосування абз.1 частини 2 статті 15 Закону №2011-XII.

За огляду на вищенаведене, відповідач обґрунтовано нарахував та виплатив позивачу, який повторно звільнений з військової служби, одноразову грошову допомогу, передбачену частиною 2 статті 15 Закону №2011-XII, за період його календарної служби з 15.11.2021 по 20.02.2023 - дня останнього зарахування на службу у Військовій частині НОМЕР_1 без урахування періоду попередньої служби у Військовій частині НОМЕР_2 з 18.08.2017 по 17.08.2021.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.

Попередній документ
112408069
Наступний документ
112408071
Інформація про рішення:
№ рішення: 112408070
№ справи: 300/2158/23
Дата рішення: 25.07.2023
Дата публікації: 27.07.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (25.07.2023)
Дата надходження: 24.04.2023
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ГРИГОРУК О Б