24 липня 2023 року Справа № 280/4347/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
21 червня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (далі - відповідач), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.03.2023 №083950016634 про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до його пільгового стажу із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоди роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000 та з 31.10.2005 по 22.01.2008, у зв'язку з чим призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 11.02.2023.
Ухвалою суду від 26.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач після досягнення віку у 51 рік звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки мав 9 років 3 місяці 5 днів пільгового стажу, що є достатнім для призначення пенсії. Позивач вважає, що рішенням відповідача йому було протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на недостатність пільгового стажу. Позивач вказує на те, що відповідачем необґрунтовано відмовлено у зарахуванні до його пільгового стажу періодів роботи з 31.10.2005 по 22.01.2008 та з 27.10.1999 по 27.04.2000, оскільки такі періоди підтверджуються документально, а відповідно мають бути зараховані до пільгового стажу. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах оскільки страховий стаж ОСОБА_1 для визначення права на призначення пенсії складав 32 роки 10 місяців 12 днів, а пільговий стаж за Списком №1 - 8 років 9 місяців 10 днів, що є недостатнім для призначення пільгової пенсії. Відповідач вважає, що позивач набув право на зменшення пенсійного віку на 8 років, а відповідно набуде право на призначення пенсії з 11.02.2024. Також, відповідач вказував на те, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000, оскільки за вказаний період відсутні результати атестації робочих місць (перерва між проведеними атестаціями). З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав аналогічним запереченням відповідача. Також, представник третьої особи додатково вказав на те, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 31.10.2005 по 22.01.2008, оскільки довідка ПАТ «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1» від 24.01.2023 №48 не відповідає вимогам встановленим Порядком підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 10.02.2023 позивач набув 51-річного віку та звернувся до органів Пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 10.03.2023 №083950016634 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу. Так, відповідачем у спірному рішенні зазначено про те, що страховий стаж заявника становить 32 роки 9 місяців 18 днів, а пільговий стаж по Списку №1 6 років 6 місяців 24 дні.
Позивач, не погодившись з правомірністю дій відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача 27.10.1999 по 27.04.2000, послугувало те, що на підприємстві якому працював позивач не у встановлені строки не було проведено атестацію робочих місць.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав відмовляти позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоду з 27.10.1999 по 27.04.2000 з підстав не проведення своєчасно атестації робочих місць.
Щодо правомірності не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 31.10.2005 по 22.01.2008, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В трудовій книжці позивача відсутні записи про його зайнятість на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 повний робочий день, а також про результати проведеної на підприємстві атестації робочих місць, а тому записи трудової книжки позивача є недостатніми для зарахування йому спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з вимогами пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Так, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що під час звернення за призначенням пенсії позивачем до ПФУ подано довідку від 24.01.2023 №48 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів в ній, яка видана ПАТ «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальстрой-1».
При цьому, у зазначеній довідці було зазначено періоди роботи позивача на підприємстві, назва посади та підстави для віднесення такої посади до пільгового стажу, тощо.
Відповідачем та третьою особою не зазначено про істотні недоліки зазначеної довідки, які б позбавляли можливості перевірити та підтвердити інформацію у ній зазначену, та зарахувати до страхового стажу позивача спірний період роботи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачу було протиправно відмолено у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 31.10.2005 по 22.01.2008.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має необхідну кількість пільгового стажу, а відповідно йому було безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, буд.7, код ЄДРПОУ 13322403), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.03.2023 №083950016634 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоди роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000 та з 31.10.2005 по 22.01.2008, у зв'язку з чим призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 11.02.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 858,88 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова