06 липня2023 року
м. Київ
Справа № 990/36/23
Провадження № 11-41заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа - Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (у частині)
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Короєда Сергія Олександровича на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року (судді Васильєва І. А., Гімон М. М., Хохуляк В. В., Дашутін І. В., Пасічник С. С.),
03 березня 2023 року Короєд С. О. в інтересах ОСОБА_1 як його представник звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині застосування санкцій до громадянина ОСОБА_1 (пункт 1 додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року).
Позовна заява підписана представником позивача, адвокатом Короєдом С. О. На підтвердження повноважень представляти інтереси позивача адвокат додав до позовної заяви ордер на надання правничої (правової) допомоги від 02 березня 2023 року серії АА № 1282083.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 березня 2023 року позовну заяву залишив без руху для усунення її недоліків шляхом зазначення в позовній заяві дійсних номерів засобів зв'язку позивача і його представника та подання до суду власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, як це передбачено пунктами 2 та 11 частини п'ятої та частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
На виконання вимог зазначеної ухвали представник позивача частково усунув указані судом першої інстанції недоліки позовної заяви шляхом зазначення відповідно до вимог процесуального закону засобів телефонного зв'язку позивача та його представника, однак власного письмового підтвердження позивача про неподання ним іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав Касаційному адміністративному суду не надав.
При цьому у поданій заяві про усунення недоліків позовної заяви адвокат Короєд С. О. послався на те, що положеннями пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС прямо не передбачено подання безпосередньо позивачем «власного», «особистого» підтвердження про неподання іншого позову. Тому, враховуючи вимоги частини четвертої статті 59 та частини першої статті 60 КАС і маючи всі процесуальні права та обов'язки, в тому числі на оформлення і подання позовної заяви від імені позивача, представник позивача має повноваження зазначити від імені клієнта всі «підтвердження» та навести всі обставини й інші дані, які передбачені у частині п'ятій статті 160 цього Кодексу.
Представник позивача вважає, що інше тлумачення положень пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС нівелює інститут представництва і штучно створює позивачу (клієнту) перешкоди для доступу до правосуддя через представника та порушує положення статті 131-2 Конституції України, а тому просить суд прийняти виправлену позовну заяву і відкрити провадження у цій справі.
Касаційний адміністративний суд ухвалою від 15 березня 2023 року позов повернув ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви в установлений судом строк.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - Короєд С. О. подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення цим судом норм процесуального права просить скасувати постановлену ним ухвалу про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи представника ОСОБА_1 - Короєда С. О. на обґрунтування скарги зводяться до того, щоєдиною підставою для повернення судом позовної заяви була відсутність у ній письмового підтвердження того, що позивач не подав іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, однак цей недолік позовної заяви, на переконання скаржника, не є порушенням КАС, тому повернення судом позовної заяви є безпідставним.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, наведені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частин першої, другої статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною п'ятою статті 160 КАС впозовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом установлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини першої статті 168 КАС позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
З наведених норм права вбачається, що позивач може звернутись до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод або законних інтересів шляхом подання до суду позовної заяви, в якій мають бути зазначені встановлені КАС відомості, зокрема власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Отже, відомості про власне письмове підтвердження позивача, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, є частиною позовної заяви.
Згідно із частинами першою, другою статті 16 КАС учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із частиною десятою статті 44 КАС якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Як установлено в частині першій статті 55 КАС, сторона в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. За частиною першою статті 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частин першої, другої статті 60 КАС представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Згідно із частиною шостою статті 160 КАС якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Указані правові норми встановлюють, що позовна заява може бути складена, підписана та подана до суду як самим позивачем, так і його представником, якщо йому надані такі повноваження.
Відповідно й відомості, які повинні бути зазначені в позовній заяві згідно із частиною п'ятою статті 160 КАС, у тому числі власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, можуть викладатись як самим позивачем, так і його представником.
Ураховуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з тлумаченням норми пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС, наданим судом першої інстанції, що власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, має бути складене та підписане особисто (власноруч) позивачем та не може бути вчинене його представником.
До такого тлумачення суд першої інстанції дійшов, посилаючись на Академічний тлумачним словник української мови, що слово «власний (-а), (-е)» має, зокрема, такі значення: «належний кому-, чому-небудь за правом власності»; «свій, особистий»; «властивий тільки кому-; чому-небудь».
Дійсно, мовне тлумачення терміну «власне письмове підтвердження позивача», викладене в пункті 11 частини п'ятої статті 160 КАС, означає, що таке письмове підтвердження належить позивачу.
Але колегія Касаційного адміністративного суду не врахувала, що представник, складаючи, підписуючи та подаючи до суду позовну заяву, діє не від власного імені, а від імені позивача. Всі дії, вчинені в межах повноважень представником від імені позивача зі складення, підписання та подання до суду позовної заяви, вважаються такими, що їх вчинив сам позивач. Ці дії мають правові наслідки та обов'язкові саме для позивача, а не його представника, оскільки представник діє від імені позивача.
Отже, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, вчинене представником від імені такого позивача, є власним письмовим підтвердженням самого позивача, а не його представника.
Помилковий висновок колегії Касаційного адміністративного суду про те, що позовну заяву може скласти, підписати і подати представник, а власне письмове підтвердження (яке є частиною цієї позовної заяви) повинен скласти, підписати і подати особисто (безпосередньо) позивач, по-перше, протиставляє позивача та його представника, оскільки створює хибне уявлення про те, що представник, здійснюючи процесуальні права та обов'язки позивача, може діяти від власного імені.
По-друге, таке тлумачення взагалі унеможливлює складення, підписання та подання до суду позовної заяви представником, оскільки, якщо власне письмове підтвердження повинен скласти, підписати і подати особисто позивач, а таке підтвердження відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС зазначається у позовній заяві та є її частиною, а не окремим документом, то відповідно саму позовну заяву має складати, підписувати та подавати особисто (безпосередньо) позивач, що прямо суперечить частині десятій статті 44 цього Кодексу та обмежує процесуальні права позивача, передбачені нормами частин першої, другої статті 16 та частини першої статті 55 цього Кодексу.
З матеріалів справи убачається, що позовна заява ОСОБА_1 від 03 березня 2023 року підписана та подана його представником - адвокатом Короєдом С. О., що підтверджується доданим до матеріалів справи ордером на надання правової допомоги від 02 березня 2023 року серії АА № 1282083, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 03 листопада 2021 року.У цьому ордері зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
У поданій до суду позовній заяві від імені позивача його представник Короєд С. О. вказав, що позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Отже, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, вчинене його представником Короєдом С. О., є власним письмовим підтвердженням самого позивача. Крім того, правові наслідки у разі неправдивості цих відомостей, передбачені у пункті 5 частини четвертої статті 169, пунктах 2, 4 частини першої статті 170, пункті 4 частини першої статті 238, пункті 3 частини першої статті 240 КАС, виникають також у позивача.
Відповідно до частини третьої статті 169 КАС якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 171 КАС суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Короєд С. О., у позовній заяві належним чином виконав вимоги пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС, надавши Касаційному адміністративному суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У зв'язку із цим суд першої інстанцій помилково повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС у зв'язку з неусуненням її недоліків в установлений судом строк.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ухвала Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до цього ж суду.
Керуючись статтями 243, 266, 320 - 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко
Судді: Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко
І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв
М. І. Гриців К. М. Пільков
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач
Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук
Г. Р. Крет В. Ю. Уркевич
Є. А. Усенко
Відповідно до частини третьої статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України постанову оформив суддя Власов Ю. Л.