25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 642/8655/21
провадження № 51-4423 впс 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження № 12021221220000923 від 11 листопада 2020 року (справа № 642/8655/21) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вищевказане клопотання захисника ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 із Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова.
В обґрунтування клопотання захисник, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 32 та абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК, зазначає, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , вчинено на території Холодногірського району міста Харкова, тобто в межах територіальної підсудності Ленінського районного суду м. Харкова. Також стверджує, що обвинувачений, представники потерпілого, свідки та орган досудового розслідування, який підтримує публічне обвинувачення, проживають або знаходяться у м. Харкові. Звертає увагу й на те, що на підставі розпорядження Голови Верховного Суду кримінальне провадження з Ленінського районного суду м. Харкова було направлене до Київського районного суду м. Полтави. В подальшому, розпорядженням Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова відновлено.
Учасники судового провадження повідомлені про день і час розгляду клопотання, проте в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду не надійшло, що не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Перевіривши наведені у клопотанні доводи та наявні в Суду матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Відповідно до ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно з указаною статтею, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Як убачається з наявних у Суду матеріалів провадження, на виконання розпорядження Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 надійшло до Київського районного суду м. Полтави. На теперішній час, згідно з інформацією, наданою цим судом, підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні призначено на 23 серпня 2023 року, а отже судовий розгляд не розпочався.
Територіальна підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова була відновлена відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області».
Колегія суддів враховує, що сам факт відновлення територіальної підсудності судових справ Ленінського районного суду м. Харкова, з огляду на положення ст. 34 КПК, не є підставою для передачі кримінального провадження до цього суду.
Абзацом 6 ч. 1 ст. 34 КПК передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
Із системного аналізу положень ст. 34 КПК виходить, що кримінальне провадження може бути направлено з одного суду до іншого лише у виняткових випадках та лише тоді, коли іншим чином забезпечити виконання завдань кримінального провадження неможливо. При цьому, в аспекті застосування абзацу 6 ч. 1 ст. 34 КПК, такі обставини як місце проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, визначають лише суд, якому необхідно направляти кримінальне провадження за наявності виняткових випадків та з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження.
Факт проживання учасників кримінального провадження на території іншої області сам по собі не є винятковим випадком у розумінні положень ст. 34 КПК для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Питання забезпечення явки учасників кримінального провадження носить виключно організаційний характер забезпечення судового провадження і не перешкоджає розгляду справи по суті.
В клопотанні захисника ОСОБА_4 не йдеться про обставини, які можуть бути взяті до уваги Верховним Судом щодо застосування приписів абзацу 6 ч. 1 ст. 34 КПК, оскільки захисник не обґрунтовує свої вимоги посиланням на місце проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків. У клопотанні захисника ОСОБА_4 відсутні конкретні відомості про місце проживання вказаних осіб. Також, в його клопотанні не наведено обґрунтованих доводів на підтвердження того, що існує об'єктивна неможливість забезпечити Київським районним судом м. Полтави оперативність та ефективність розгляду кримінального провадження.
Водночас, за інформацією, наданою на запит Верховного Суду Київським районним судом м. Полтави, у кримінальному провадженні на території, яка перебуває під юрисдикцією Ленінського районного суду м. Харкова, проживають 6 із 34 свідків, при тому, що обвинувачений, представник потерпілого проживають в інших районах м. Харкова, а потерпілий знаходиться в м. Києві.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що наведені захисником обставини у даному провадженні не є винятковими у розумінні ст. 34 КПК, з огляду на що Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження № 12021221220000923 від 11 листопада 2020 року (справа № 642/8655/21) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3