18 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/65/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Горбенко М. С. (поза межами приміщення суду), довіреність 03/01-1 від 03.01.2023,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. № 889Х)
на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2023 (повний текст складено 20.04.2023), ухвалене у складі судді Жигалкіна І.В.
у справі № 922/65/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія"
про стягнення коштів,
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" заборгованість за договором у розмірі 95 690 514, 76 грн, 3% річних в сумі 1 046 316, 53 грн, інфляційні втрати в сумі 2 086 544, 37 грн, пеню в сумі 1 273 018, 42 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.04.2023 в позові відмовлено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" грошову суму у розмірі 98 009 849, 71 грн (де: заборгованість за договором в розмірі 95 690 514, 76 грн, 3% річних в сумі 1 046 316, 53 грн, пеня в сумі 1 273 018,42 грн), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 777 938,37 грн.
Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2023 у справі № 922/65/22 в частині відмови у задоволенні позову у стягненні інфляційних втрат в розмірі 2 086 544, 37 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ухвалене рішення в цій частині не відповідає нормам матеріального права, а висновки суду в цій частині є помилковими. Із змісту оскаржуваного рішення є не зрозумілим, чим керувався, з яких підстав та мотивів виходив суд першої інстанції відмовляючи позивачу у стягненні з відповідача похідної вимоги - інфляційних втрат у розмірі 2 086 544, 37 грн, встановивши наявність порушення грошового зобов'язання та ухваливши рішення на користь позивача в решті позовних вимог. Заявлені вимоги до відповідача про стягнення 2 086 544, 37 грн інфляційних втрат у позові обґрунтовано статтею 625 ЦК України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 у справі № 922/65/22 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/65/22.
17.05.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № 922/65/22.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. № 889Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2023 у справі № 922/65/22. Встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії іншим учасникам справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні 18.07.2023.
ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (відповідач по справі) відзив на апеляційну скаргу не надіслав, в судове засідання Східного апеляційного господарського суду уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Явка учасників справи до судового засідання судом апеляційної інстанції не визнавалась обов'язковою.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, якою визначено порядок розгляду апеляційної скарги, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач так як і відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія".
В судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги (приймає участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просить задовольнити скаргу, скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення втрат від інфляції та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Згідно з ч. 1 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п.55 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до Закону та Правил ринку ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" своєю заявою надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - Договір), згідно з п. 1.3, 1.4 якого СВБ (сторона відповідальна за баланс) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Листом за 01/25496 від 17.06.2021 ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" повідомив ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" про укладання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку за ідентифікатором договору - №0739-01113, дата акцептування 18.06.2021.
Згідно до п. 5.28.1. глави 5.28. розділу V Правил ринку, щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Відповідно до п. 7.3.1 Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Згідно п. 7.7.3. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох банківських днів з дати направлення платіжного документа.
Пунктом 7.8.1. Правил ринку визначено, якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов'язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.
Також, за п. 1.1. Правил врегулювання Додатку 9 до Правил ринку, якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставляв Відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які СВБ зобов'язаний був сплатити АР протягом двох банківських днів на відповідний рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії.
Однак, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 95 690 514,76 грн.
Оскільки суду не було надано доказів сплати заборгованості у розмірі 95 690 514,76 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог у цій частині. Крім основної заборгованості, судом задоволено вимоги про стягнення 3% річних та пені у зв'язку з простроченням сплати основного боргу. Разом з тим, суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат.
Рішення Господарського суду Харківської області оскаржується і, відповідно, переглядається Східним апеляційним господарським судом лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача втрат від інфляції.
Як убачається з оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд зазначив, що:
- позивачем не надано до матеріалів справи доказів обчислення індексу інфляції центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики та публікації в офіційних періодичних виданнях останнього;
- сторони в договорі не передбачили такого виду зобов'язання, як інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції станом на момент проведення (порядок) розрахунків.
Надаючи оцінку обгрунтуванню судом першої інстанції відмови у задоволенні вимог про стягнення втрат від інфляції, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №341/915/16-ц).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 та інші).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18). Визначені ч.2 ст.625 ЦК право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Дійсно, суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, оцінюючи баланс інтересів сторін, враховуючи ступінь виконання зобов'язань, вину та інші обставини. Однак це не стосується ВТРАТ ВІД ІНФЛЯЦІЇ.
Інфляційні втрати на суму боргу та 3 % річних за користування коштами не відносяться до штрафних санкцій (неустойки), а носять компенсаційний характер та можуть бути нараховані навіть за наявності форс-мажорних обставин та відсутності вини Відповідача.
Відсутність врегулювання сторонами у договорі можливості стягнення інфляційних втрат не може слугувати підставою для відмови у такому стягненні, оскільки така цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі вимог закону, а саме ст. 625 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 11 ЦК визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (пункти 1-4 ч.2).
Як встановлено та зазначено вище, обов'язок відповідача сплатити небаланси електричної енергії виникло на підставі Договору.
З огляду на те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наявність заборгованості за Договором, а, отже, неналежне виконання (не в повному обсязі) відповідачем взятих на себе за договором обов'язків, тому у позивача В СИЛУ ЗАКОНУ виникло право вимагати сплату, крім іншого, втрат від інфляції до повного виконання такого обов'язку (фактичного отримання таких коштів).
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Інформація про індекс споживчих цін (індекс інфляції) є відкритою та публікується центральним органом виконавчої влади.
В матеріалах справи міститься розрахунок позивача інфляційних втрат із зазначенням періодів нарахування.
Наведені обставини не були враховані місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в частині відмови у стягненні інфляційних втрат, що призвело до помилкових висновків, покладених в основу такого рішення. Місцевим господарським судом були неповно досліджені обставини справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для його скасування у цій частині.
Перевіривши періоди нарахування втрат від інфляції та їх розрахунок, апеляційний господарський суд встановив, що періоди нарахування визначені позивачем правильно (з липня по 2021 року по листопад 2021 року), а розрахунок втрат виконаний арифметично вірно. При визначенні періодів враховані дати фактичних сплат.
Враховуючи викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "ДВ "Нафтогазовидобувна компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" інфляційних втрат в розмірі 2 086 544,37 грн законні, обгрунтовані, підтверджені відповідним розрахунком та доведені належними та допустимими доказами. З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення втрат від інфляції.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" зі сплати судового збору покладаються на ТОВ "ДВ "Нафтогазовидобувна компанія".
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права та неповному дослідженні обставин справи, а тому рішення підлягає скасуванню в частині відмови у задоволення позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ "Нафтогазовидобувна компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" втрат від інфляції у розмірі 2086544,37 грн, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2023 у справі № 922/65/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення. Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ "Нафтогазовидобувна компанія" (адреса: 63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16, код ЄДРПОУ 34181461) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25 код ЄДРПОУ 00100227) інфляційні втрати в розмірі 2086544,37 грн та 46947,25 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
У судовому засіданні 18.07.2023 проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 24.07.2023.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін