Провадження № 11-сс/803/1781/23 Справа № 210/3334/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 липня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 червня 2023 року про обрання запобіжного заходу щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 червня 2023 року задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 та обрано відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 серпня 2023 року з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Зазначає, що обставини викладені в клопотанні та матеріалах, наданих слідчим, доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказує, що такі запобіжні заходи, як особисте зобов'язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м'якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків.
Також зазначає, що враховуючи майновий стан ОСОБА_7 , а також беручі до уваги наявність ризиків, є об'єктивні підстави вважати, що для забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків у разі внесення застави, необхідно визначити розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, а саме - двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд формально підійшов до оцінки ризиків, перерахованих в клопотанні слідчого, не звернув уваги на відсутність конкретних доказів дійсного існування того чи іншого ризику.
Зазначає, що ОСОБА_7 співпрацював із правоохоронним органами, в розшуку не перебував, має постійне місце проживання.
Вказує, що жодним чином не обґрунтовано та не доведено те, що більш м"яких запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник підтримали свою апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту..
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі та судовому засіданні щодо необґрунтованості ухвали суду, є безпідставними.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є також обґрунтованими.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, у справі "Москаленко проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує
З урахування наведеного, апеляційний суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_7 , зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, характеризуючі данні про його особу, який не працює, не одружений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
Також, враховуючи, що ОСОБА_7 раніше був засуджений за аналогічний корисливий злочин, в період іспитового строку вчинив новий злочин, то ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК Укарїни є ймовірним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про те, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики встановлені в ухвалі суду та підтверджуються наданими судом першої інстанції матеріалами.
Водночас, апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги у відповідності до ст. 178 КПК України враховує також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 даного кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, характеризуючі данні про його особу, конкретні обставини справи, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного.
Те, що ОСОБА_7 співпрацював із правоохоронним органами, в розшуку не перебував, має постійне місце проживання, не може бути визнано судом самостійною підставою для обрання йому більш м'якого запобіжного заходу та не спростовують наявність встановлених судом ризиків, що також спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Зазначені вище обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Колегія суддів також погоджується з висновком слідчого судді, щодо визначення підозрюваному ОСОБА_7 застави у розмірі 53 680,00 грн., оскільки таке рішення в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і є достатнім та необхідним для запобігання визначених судом ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4