Справа № 463/3282/23 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.
Провадження № 33/811/986/23 Доповідач: Гончарук Л.Я.
21 липня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Чирика Андрія Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника адвоката Чирика Андрія Івановича на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року,
встановив:
цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 536 грн 80 коп. судового збору.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 19.04.2023 о 08 год 25 хв у м. Львові на вулиці Пластовій, 46, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник адвокат Чирик С.А. подали апеляційну скаргу, в якій просять оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування зазначають, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Вказують про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 453436 від 19.04.2023 працівниками поліції не зазначено жодним чином ні ознаки сп'яніння водія ОСОБА_1 , ні дії водія щодо ухилення від огляду.
Стверджують, що судом першої інстанції не досліджено відеозапис події, що є в матеріалах справи на предмет відповідності дій працівників закладу охорони здоров'я вимогам чинного порядку проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 .
Наголошують, що на відеозаписі вбачається, що лікар закладу охорони здоров'я, який проводить огляд запитує ОСОБА_1 , чи він буде здавати сечу для проведення лабораторного дослідження, на що ОСОБА_1 чітко зазначив, що він вже здав сечу.
Підкреслюють, що працівники закладу охорони здоров'я не запропонували ОСОБА_1 здати інші зразки біологічного середовища - кров, слину та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук як це передбачено нормами чинного Порядку проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , виступ захисника - адвоката Чирика А.І., які підтримали подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 453436 від 19.04.2023 (а.с.1); відеозаписом події, долученого до матеріалів справи (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.04.2023 (а.с.3); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000818 від 19 квітня 2023 року (а.с.4); рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП капрала поліції В.Сало від 19.04.2023 (а.с.5).
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 453436 від 19.04.2023 року складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначеного протоколу узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такий є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджується відеозаписом події, який містить фіксацію обставин події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції і під час спілкування в останнього були виявленні ознаки наркотичного сп'яніння. В подальшому працівники поліції запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 спершу відмовився, однак надалі погодився проходити такий огляд, і був доставлений в медичний заклад. Проте в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 з метою спотворити результати медичного огляду спробував надати на дослідження в якості біологічного середовища не сечу, а воду, що було виявлено працівниками поліції та лікарем, який проводив огляд.
Така поведінка ОСОБА_1 була вірно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан сп'яніння, що спростовує доводи апеляційної скарги.
Окрім цього, як слідує з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000818 від 19 квітня 2023 року, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
При цьому, як вбачається з рапорта поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП капрала поліції В.Сало від 19.04.2023, у такому зазначено, що 19.04.2023 у складі екіпажу Омега-303, патрулюючи на вул. Пластові о 08 год 25 хв виявили порушення Правил дорожнього руху, а саме водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 з пошкодженим переднім бампером. В процесі спілкування з водієм ОСОБА_1 , в останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагували на світло, неприродня блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію ОСОБА_1 було запропоновано проїхати в медичний заклад на огляд на стан наркотичного сп'яніння. В кабінеті лікаря вищевказаний водій поводився неадекватно, спробувавши сфальсифікувати результати огляду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги апелянтів при перегляді справи судом апеляційної інстанції, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянтів про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції не зазначено ознаки сп'яніння водія ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.04.2023 у графі: “в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння” зазначено, що зіниці очей не реагують на світло, неприродня блідість, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.3).
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника адвоката Чирика Андрія Івановича залишити без задоволення, а постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук