Справа № 307/121/23
Закарпатський апеляційний суд
30.06.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою його захисника - адвоката Гаврилець М.Б. на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 08.02.2023,
Постановою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 08.02.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння з накладенням нанього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн судового збору.
В оскарженій постанові судді від 08.02.2023 вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин.
07.01.2023, о 21 год. 50 хв., ОСОБА_1 в смт. Дубове, по вул. Центральна, керував транспортним засобом марки «BMW» з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме нестійка хода та запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Гаврилець М.Б. просить скасувати оскаржувану постанову від 08.02.2023, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, працівниками поліції не зафіксовано факт зупинки водія, а на приєднаному диску з відеозаписом вказаної події, міститься відео, де ОСОБА_1 стоїть безпосередньо біля машини. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять розписку, про те що автомобіль було передано працівниками поліції іншому тверезому водію чи ОСОБА_1 поїхав на вказаному автомобілі далі.
Крім того, працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Апелянт вказує, що для притягнення водія до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог Правил дорожнього руху має бути встановлений факт відмови водія від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. В матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду у лікаря нарколога в медичному закладі, відсутні пояснення свідків.
Враховуючи вказане апелянт вважає, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судові засіданні в апеляційній інстанції, які були призначені на 12.05.2023, 30.06.2023 ОСОБА_1 та його захисник Гаврилець М.Б. не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. ОСОБА_2 подав клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 перебуває на державній службі у Збройних Силах України.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримано.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ці положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 044509 від 07.01.2023 ОСОБА_1 07.01.2023, о 21 год. 50 хв., в смт. Дубове, по вул. Центральна, керував транспортним засобом марки «BMW» з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме нестійка хода та запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 044509 від 07.01.2023; рапортом поліцейськогоз РПП ВПД № 1 Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Івана Бойко від 08.01.2023 з якого слідує, що ним проводилась відео-фіксація правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 та складено адміністративний протокол серії ААБ № 044509 (а.с.2); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 742912 від 07.01.2023 (а.с.3); диску із записом із нагрудної камери поліцейського.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Протокол підписано порушником, зауважень до нього не подано.
Із наявного відеозапису доданого до протоколу слідує, що, спілкуючись із працівниками патрульної поліції ОСОБА_3 не заперечував факт вживання алкоголою, визнав, що вживав зранку одне пиво, однак відмовився пройти тест на стан алкогольного сп'яніння. Наслідки відмови йому роз'ясненні. Крім цього, жодних клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання протоколу під час його складання ОСОБА_3 не викладено та заявлено не було.
Такі дії ОСОБА_3 були правильно розцінені працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та не зафіксовано факт його зупинки, оскільки такі спростовані матеріалами справи та апелянтом доказів на спростування цього суду не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП.
Надавши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції, про керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та відмову особи від проходження у встановленому порядку освідування на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено п.2.5 Правил дорожнього руху не спростовано.
На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни оскарженого судового рішення в апеляційній скарзі, не вказується та під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Тому, оскаржувана постанова місцевого суду від 08.02.2023 щодо ОСОБА_3 , як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а подана захисником Гаврилець М.Б. апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Гаврилець М.Б. залишити без задоволення, а постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 08.02.2023 про визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Фазикош