вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"24" липня 2023 р. Справа№ 910/12536/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 (повний текст складено 11.04.2023)
у справі №910/12536/21 (суддя Полякова К.В.,)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган кепітал»
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія»
про стягнення 2 037 284,05 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/12536/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган кепітал» 1 967 985 грн 96 коп. основного боргу, 46 824 грн 16 коп. інфляційних втрат, 15 435 грн 67 коп. трьох процентів річних, а також 30 453 грн 69 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, 28.04.2023 через систему «Електронний суд» Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/12536/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган кепітал» відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.) апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/12536/21 залишено без руху; Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надано строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 45 680,54 грн та доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення.
Скаржником на виконання вказаної ухвали 12.06.2023 було подано до апеляційного суду докази сплати судового збору у розмірі 45 680,54 грн та докази направлення копії апеляційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.) апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/12536/21 повернуто скаржнику з доданими до неї документами. Суд встановив, що документ в електронному вигляді, а саме ухвала Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, була доставлена до електронного кабінету Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та електронного кабінету представника Балацького Ярослава Анатолійовича 10.05.2023, відповідно, перебіг строку, встановленого судом для усунення недоліків, розпочався з наступного дня - 11.05.2023, та закінчився - 22.05.2023 (оскільки 20.05.2023 та 21.05.2023 були вихідними днями). Докази ж сплати судового збору у визначеному в ухвалі суду розмірі, а також докази надсилання копії скарги позивачу листом з описом вкладення були направлені до апеляційного суду скаржником лише 12.06.2023, через підсистему «Електронний суд», тобто із пропуском строку, встановленого в ухвалі, та без відповідного клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
06.07.2023 через систему «Електронний суд» Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» повторно звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/12536/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган кепітал» відмовити.
До апеляційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги та строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/12536/21.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що позов у даній справі заявлено до відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», який знаходиться на тимчасово окупованій території і працівники якого на даний час продовжують забезпечувати безпеку експлуатації ядерної установки. Крім працівників технічного напрямку роботу на ВП ЗАЕС забезпечують інші підрозділи, включаючи юридичний, основна частина працівників якого також перебуває на тимчасово окупованій території. 04.03.2023 місто Енергодар Запорізької області та ВП ЗАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» були захоплені військовими силами росії та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. Усі документальні матеріали та інформація щодо спірних правовідносин перебувають у розпорядженні ВП ЗАЕС, а обмін документацією у паперовому вигляді та з використанням засобів поштового зв'язку є неможливим, інші види зв'язку (телефонний, через мережу Інтернет) із зазначеним ВП ЗАЕС припинені окупаційними силами.
Отже, скаржник зазначає, що військова агресія рф проти України, окупація території міста Енергодар та ЗАЕС є, в тому числі, поважними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду в даній справі.
Окремою поважною причиною скаржник зазначає те, що виходячи зі змісту частини 1 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» розрахунки підприємства за умов його реєстрації на тимчасово окупованій території у рамках українського законодавства фактично унеможливлені. З огляду на це у відповідача виникли значні фінансові труднощі, в тому числі критичні обмеження у використанні матеріальних ресурсів як сплата будь-яких платежів, у тому числі судового збору у випадку подання апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, на думку відповідача, існують об'єктивні підстави визнати, що процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, і, як наслідок, на оскарження рішення суду першої інстанції, порушено з поважних причин
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/12536/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.
10.07.2023 головуючий суддя у справі звернулася до судді Північного апеляційного господарського суду Пономаренка Є.Ю., у провадженні якого на той час перебувала апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган кепітал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №910/12536/21 про відмову у поновленні пропущеного процесуального строку, із проханням про передачу матеріалів справи №910/12536/21 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023.
20.07.2023 матеріали справи №910/12536/21 були передані судді Михальській Ю.Б.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.
Як убачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного судового рішення від 30.03.2023 у даній справі було складено 11.04.2023, відтак, враховуючи положення частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на дане судове рішення мала бути подана у строк до 01.05.2023.
Уперше, про що зазначено судом вище, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на назване судове рішення у межах встановленого процесуального строку - 28.04.2023, однак дана апеляційна скарга була подана скаржником із недоліками (без доказів сплати судового збору у розмірі 45 680,54 грн та доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення), які не були вчасно усунуті скаржником, у зв'язку з чим апеляційна скарга ухвалою суду від 19.06.2023 була повернута скаржнику.
Повторно апеляційна скарга подана Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 06.07.2023, тобто із пропуском двадцятиденного строку з моменту складення повного тексту судового рішення на його апеляційне оскарження, але із відповідним клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги та строку на апеляційне оскарження.
Оцінюючи поважність причин, на які скаржник посилається в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами 1 та 4 статті 26 названого Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина 1 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими доказами. Під час воєнного стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин (повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган, окупація вказаної території тощо).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.
Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Оскільки як день прийняття оскаржуваного рішення, так і останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з апеляційною скаргою та строку на подання заяви про усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги відповідачем у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання відповідного строку апелянтом за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з апеляційною скаргою та заявою про усунення її недоліків, та могла б бути визнана поважною причиною для поновлення процесуального строку.
У поданому до суду клопотанні про поновлення процесуального строку на усунення недоліків та, відповідно, строку на апеляційне оскарження рішення суду апелянт виходить з того, що позов у цій справі заявлено до Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», який перебуває на тимчасово окупованій території.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, позов у даній справ пред'явлено саме до
Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Сам же відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», виходячи із законодавчого визначення поняття відокремленого підрозділу, у відповідності до статті 95 Цивільного кодексу України та статті 55 Господарського суду України не є юридичною особою, відповідно, й оскаржуваним рішенням суду в даній справі грошові кошти присуджені до стягнення саме з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
При цьому, апелянтом не надано суду жодних доказів того, що всі документальні матеріали та інформація щодо спірних правовідносин, які стали предметом розгляду у судовій справі №910/12536/21, зокрема, щодо виконання договору №304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-19674 від 18.08.2020, перебувають у розпорядженні ВП ЗАЕС.
Ні апеляційна скарга, яка була подана відповідачем до суду апеляційної інстанції першого разу 28.04.2023 без пропуску строку на апеляційне оскарження, ні повторно подана 06.07.2023, не містить посилань на відсутність у нього будь-яких первинних документів щодо спірних правовідносин, будь-яких нових доказів відповідачем до апеляційної скарги не додано.
Вказане, відповідно, не може свідчити про наявність поважних причин для пропуску строку звернення з цією апеляційною скаргою.
Фактично ж, у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку, доданому до апеляційної скарги від 06.07.2023, скаржник обґрунтовує причини несвоєчасного усунення ним недоліків вперше поданої апеляційної скарги.
У даному контексті щодо посилань апелянта на те, що виходячи зі змісту частини 1 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» розрахунки підприємства за умов його реєстрації на тимчасово окупованій території у рамках українського законодавства фактично унеможливлені, з огляду на що у відповідача виникли значні фінансові труднощі, в тому числі критичні обмеження у використанні матеріальних ресурсів як то сплата будь-яких платежів, а у випадку подання апеляційної скарги - сплата судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, адресою реєстрації апелянта є місто Київ, тобто територія, яка не віднесена до тимчасово окупованих, судовий збір за подання апеляційної скарги згідно платіжної інструкції №4318 (#1289903575601) від 06.06.2023 був сплачений саме апелянтом, а не його відокремленим підрозділом, у призначенні платежу вказано, зокрема, «…(опл. за ВП ЗАЕС)».
Отже, скаржником не доведено, що несвоєчасне подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, про необхідність поновлення строку на подання якої наразі скаржник вказує у відповідному клопотанні, було обумовлене об'єктивною неможливістю вчасно сплатити судовий збір.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення недоліків не є об'єктивними непереборними обставинами, що призвели до пропуску строку на усунення недоліків апеляційної скарги та, як наслідок, апеляційного оскарження рішення суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.».
У даному випадку скаржник у заявленому клопотанні не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним заяви про усунення недоліків та в подальшому другої апеляційної скарги із пропуском строку не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.
Відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України з метою надання заявнику можливості виправити допущені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому колегія суддів зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/12536/21 залишити без руху.
2. Роз'яснити Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо існують інші підстави для поновлення строку.
Всі документи та письмові докази подаються виключно через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1-А (І поверх).
3. Попередити Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що якщо відповідну заяву не буде подано в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
4. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Північного апеляційного господарського суду та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко