Справа № 761/21289/23
Провадження № 1-кс/761/13889/2023
23 червня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100100002353, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -
19.06.2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100100002353, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, в якому ставилось питання про накладення, з метою збереження речових доказів, арешту на майно, тимчасово вилучене 16 червня 2023 року в ході проведення особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а самена: мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , синього кольору, в даному мобільному телефоні сім-картка мобільного оператора Київстар НОМЕР_3 та Лайфселл НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100100002353, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим 14.11.2022 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, перебуваючи на іспитовому терміні. вчинив новий умисний злочин за наступних обставин, а саме посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-V від 22.12.2006), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 634 від 29.07.2010, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини, вчиненого повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 13 годин 15 хвилин 15.06.2023 р., за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, отримав від невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та почав незаконно зберігати за місцем мешкання, з метою збуту.
Збут мав відбутися у спосіб переміщення та приховання у вигляді закладок у громадських місцях на території Шевченківського району міста Києва для подальшого збуту наркозалежним особам, отримавши в подальшому за свої дії грошову винагороду.
З метою фіксації місця розташування кожної закладки окремо, ОСОБА_4 мав зробити фотознімок місця схованки, який зберігав на мобільному телефоні марки «Redmi», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з метою подальшого надання інформації невстановленій особі, як звіт про виконання своїх протиправних дій для подальшої передачі інформації невстановленій особі (покупцю), за що мав отримати прибуток від збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг, якої заборонено - PVP.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут зазначеної забороненої речовини, 15.06.2023 приблизно о 13 год. 15 хв., ОСОБА_4 , зберігаючи при собі раніше придбану з метою збуту у невстановленої особи, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у по фасованому стані, прибув за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 53-В, незаконно розклав до смітника «закладку» з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, масою 0, 258 г.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчинено особою яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 Кримінального Кодексу тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 , приблизно о 13 годині 15 хвилин 15.06.2023, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 53-В, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут психотропної речовини, вчинений повторно, зберігаючи при собі раніше придбану з метою збуту у невстановленої особи, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, незаконно розклав у стічну металеву трубу «закладку» з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,184 г.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, 16.06.2023, приблизно о 13 год. 15 хв., ОСОБА_4 , перебував біля будинку № 1/5 по вулиці Естонська у м. Києві зупинений працівниками ВКП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві та був затриманий, в порядку ст. 208 КПК України, проведено обшук ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено 2 згортки з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,317 г, які останній зберігав з метою збуту.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у придбанні, зберіганні з метою збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
16 червня 2023 року, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України, та проведено особистий обшук останнього, в ході чого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi», синього кольору, в даному мобільному телефоні сім-картка мобільного оператора Київстар НОМЕР_3 та Лайф НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який було поміщено до спеціального пакету № СRІ 1015123. Зазначений мобільний телефон належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Вказаний мобільний телефон може бути використаний як доказ та матиме значення для доведення вини особи, яка вчинила даний злочин, в суді.
Прокурор у кримінальному провадженні у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву у якій просив розглянути справу без своєї участі, у якій вказав, що ним було повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання власника та володільця тимчасово вилученого майна.
Власник та володілець тимчасово вилученого майна до суду не з'явились. Разом з цим. Враховуючи інформацію повідомлену прокурором, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без їх участі.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, беручи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що перелічене майно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, може містити інші відомості важливі для досудового розслідування, а тому відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні відповідною постановою, а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження такого майна, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на перелічене у клопотанні майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100100002353, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 16 червня 2023 року в ході проведення особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а самена: мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , синього кольору, в даному мобільному телефоні сім-картка мобільного оператора Київстар НОМЕР_3 та Лайфселл НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1