ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 липня 2023 року м. ОдесаСправа № 915/857/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 № 915/857/23, постановлену суддею Алексєєвим А.П., м. Миколаїв, про повернення
позовної заяви: Миколаївської міської ради
до відповідачів:
1. ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_2 ;
3. ОСОБА_3 ;
4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Октавиан»;
5. ОСОБА_4 ;
про: зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, припинення права спільної часткової власності, визнання недійсними акту приймання-передачі нерухомого майна та договору купівлі-продажу
У червні 2023 року Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Октавиан» (далі ТОВ «Октавиан») та ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 ), в якому просила суд:
- зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути Миколаївській міській раді перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 94 кв.м. шляхом знесення нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за ОСОБА_1 право спільної часткової власності (розмір частки 1/3) на вказане нежитлове приміщення;
- скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за ОСОБА_2 право спільної часткової власності (розмір частки 1/3) на вказане нежитлове приміщення;
- скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за ОСОБА_3 право спільної часткової власності (розмір частки 1/3) на вказане нежитлове приміщення;
- скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за ТОВ «Октавиан» право власності на вказане нежитлове приміщення;
- скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за ОСОБА_4 право власності на вказане нежитлове приміщення;
- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 29.08.2018;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.07.2020.
Позов мотивований незаконною забудовою земельної ділянки комунальної власності, протиправним оформленням права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , та створенням позивачу перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Зокрема, зазначено, що на підставі рішення Миколаївської міської ради від 25.04.2007 № 12/48 між Миколаївською міською радою та ФОП Красних Л.І. 16.07.2007 укладено договір оренди землі № 5048, за яким ФОП Красних Л.І. було передано в оренду земельну ділянку 11 кв.м. для тимчасового встановлення торгового кіоску поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 .
Строк дії договору сплив 16.07.2012, в подальшому не продовжувався.
На цій земельній ділянці, без жодних на те правових підстав, ФОП Красних Л.І. здійснено будівництво об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 94 кв.м., який в силу положень статті 376 ЦК України вважається самочинним будівництвом, та згодом здійснено за собою реєстрацію права власності на нього.
В подальшому, ФОП Красних Л.І. відчужило вказаний об'єкт на користь ТОВ «Октавиан», а останнє - на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
При цьому, будівництво нежитлового приміщення, право власності на який зареєстровано незаконно та без наявності всіх необхідних документів, протиправно здійснено і за рахунок самовільно зайнятої ділянки землі комунальної власності, оскільки його площа (94 кв.м.) значно перевищує площу орендованої земельної ділянки за договором оренди землі від 16.07.2007.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 № 915/857/23 вищевказану позовну заяву повернуто на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України (порушено правила об'єднання позовних вимог).
Місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем об'єднано вимоги, які підлягають розгляду у порядку різного судочинства (господарського та цивільного), зокрема, при перевірці відповідачів - фізичних осіб за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцевим судом встановлено, що записів відносно ОСОБА_2 у реєстрі не знайдено, а дані про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_4 внесено 23.05.2022. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані у реєстрі і мають статус фізичних осіб - підприємців. Поряд із пред'явленням позовних вимог до фізичних осіб, які не є підприємцями, позивачем пред'явлено позовні вимоги до фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які є фізичними особами-підприємцями, а також до ТОВ «Октавиан».
Не погодившись з ухвалою суду, Миколаївська міська рада подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
Співвласники спірного об'єкту нерухомого майна ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) використовують земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності.
На підставі рішення Миколаївської міської ради від 25.04.2007 № 12/48 ФОП Красних Л.І. було передано земельну ділянку також для здійснення підприємницької діяльності.
Відтак, у даному випадку спір виник в межах правовідносин з набуття суб'єктом господарювання права власності на об'єкт, який використовується для здійснення підприємницької діяльності, та користування суб'єктом господарювання належною позивачу земельною ділянкою, призначеної для комерційного використання, а тому дана справа має розглядатись за правилами господарського судочинства.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали № 915/857/23, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
03.07.2023 матеріали № 915/857/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 № 915/857/23 про повернення позовної заяви відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено іншим учасникам справи строк до 18.07.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
За проміжок часу з 04.07.2023 по 18.07.2023 будь-яких заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, фактичні обставини справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою повернуто позовну заяву на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України (порушено правила об'єднання позовних вимог).
Приписами ГПК України передбачено право позивача пред'явити позов до кількох відповідачів, об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги або є однорідними.
Об'єднання позовних вимог надає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин.
Доводи позивача, викладені у позовній заяві, фактично зводяться до того, що об'єкт нерухомості, розташований на належній позивачу земельній ділянці, слід вважати самочинним будівництвом, який підлягає знесенню. Крім того, державна реєстрація на спірний об'єкт була проведена з порушенням вимог закону, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває право власності на такий об'єкт, що свідчить про необхідність скасування реєстрації такого права.
Тобто, спір має приватноправовий характер.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Колегія суддів зазначає, що як земельна ділянка, яка надавалась ФОП Красних Л.І. в оренду, так і безпосередньо збудований на ній спірний об'єкт нерухомості, призначені для здійснення підприємницької діяльності.
Докази на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.
З урахуванням характеру спірних відносин, даний спір підлягає розгляду в порядку саме господарського судочинства, а пред'явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не може бути єдиною та безумовною підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Позовні вимоги у цій справі пов'язані між собою підставою виникнення, стосуються одного і того самого майна - земельної ділянки, на якій самочинно побудовано нежитлове приміщенні, що має наслідком усунення позивачу перешкоди в користуванні цієї земельною ділянкою шляхом знесення вказаного приміщення у разі задоволення позову, і відповідно до ст. 173 ГПК України їх слід розглядати в межах однієї справи.
Вказане повністю узгоджується зі статтею 2 ГПК України, яка завданням господарського судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів не тільки юридичних осіб і держави, але й фізичних осіб.
При визначенні наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі суд також має враховувати принцип процесуальної економії. Такий принцип господарського судочинства передбачає, що господарський суд, учасники судового процесу економно та ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ із дотриманням строків.
У наведеному випадку об'єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком суттєвого утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.
Правовий висновок про те, що об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 922/1359/19.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно із ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках, зокрема, скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасуванню із передачею матеріалів до Господарського суду Миколаївської області для вирішення питання про відкриття провадження.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судового збору має здійсненюватись судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 № 915/857/23 про повернення позовної заяви - скасувати.
Матеріали № 915/857/23 передати Господарському суду Миколаївської області для розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська