Справа № 680/431/23
2-о/680/22/23
про залишення позовної заяви без руху
"25" липня 2023 р. смт Нова Ушиця
Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Олійник А.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Новоушицька селищна рада Хмельницької області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та встановлення факту прийняття спадщини,
установив:
У липні 2023 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Богословський С.В. звернувся до суду із заявою в якій просив:
-встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як рідних брата та сестри;
-- встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ознайомившись із матеріалами заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн.
До матеріалів справи додана квитанція №32528798800007262380 від 04 липня 2023 року про сплату судового збору на суму 1073,60 грн, однак, під час перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом встановлено, що судовий збір заявником сплачений не за місцем розгляду справи, а на рахунок Житомирського районного суду Житомирської області, про що свідчить квитанція.
При цьому дана справа не була передана за підсудністю до Новоушицького районного суду Хмельницької області.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 536, 80 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Хмел обл/Новоушицьк.стг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37971775; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA068999980313141206000022669; Код класифікації доходів бюджету: 2203010; призначення платежу - *101, судовий збір за заявою ОСОБА_1 та надати суду докази оплати судового збору.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року із змінами, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Відповідно до статті 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Метою звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та факту прийняття спадщини є виникнення спадкових прав ОСОБА_1 , тобто оформлення права на спадщину.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат»(далі - Закон).
Частиною першою статті 1 вказаного Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до п. 1глави 13 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Пунктом 3 глави 13 Наказу № 296/5 від 22.02.2012 визначено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно п. 1 глави 14 Наказу № 296/5 від 22.02.2012, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Тобто, законодавцем визначено, що спадкоємці мають звернутися із відповідною заявою до нотаріуса, на підставі якої той заводить спадкову справу, а у випадку неможливості оформити процедуру спадкування та видати свідоцтво про право на спадщину, нотаріус зобов'язаний відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що він виносить відповідну постанову. Вказана відмова нотаріуса є підставою для звернення до суду.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, особа вправі звернутися до суду із заявою, у тому числі й про встановлення юридичних фактів. В протилежному випадку - дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику в справах про спадкування" роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У матеріалах справи відсутні докази звернення заявника до нотаріальної контори та, відповідно, відсутня постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.
Тому заявнику на виконання вищевказаних вимог законодавства, необхідно надати суду постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину (вчинення нотаріальних дій), яка є передумовою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Згідно з частинами першою, другою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вказана заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Новоушицька селищна рада Хмельницької області про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху і надати заявнику десятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А. О. Олійник