Вирок від 17.07.2023 по справі 523/10579/18

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/10579/18

Провадження №1-кп/523/196/23

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2023 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 ,

в присутності обвинуваченого - ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160490006563 від 29.12.2018р., за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виноградне Болградського району Одеської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, дітей на утриманні не маючого, працюючого різноробочим, маючого низку захворювань (підтверджується документально), зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-16.08.2005р. Суворовським райсудом м. Одеси за ч.1 ст.152 КК України до 4р. позбавлення волі, звільнений 07.08.2009р. по відбуттю строку покарання;

-25.04.2018р. ухвалою Березанського райсуду Миколаївської області закрито кримінальне провадження №12016150150000469 від 08.07.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

28.12.2017р., приблизно о 21год. 00хв., ОСОБА_11 перебуваючи біля кафе «Водолій», розташованого по вул. Героїв Оборони Одеси,98 в м. Одесі, незаконно придбав шляхом знахідки револьвер моделі «Schmeisser 820G», який поклав до кишені куртки та направився в приміщення вищезазначеного кафе, тим самим, став носити та зберігати його при собі без передбаченого законом дозволу.

В той же день, приблизно о 21год. 40хв., ОСОБА_12 вийшовши із вищевказаного кафе «Водолій», та діставши вищевказаний револьвер моделі «Schmeisser 820G», здійснив три постріли у повітря, після чого, направився у двір будинку АДРЕСА_3 , де здійснив ще три постріли із цього револьверу, на що, дії ОСОБА_12 були помічені перехожими, в тому числі і ОСОБА_13 , який намагався припинити їх, проте обвинувачений не маючи наміру припиняти свої дії, здійснив опір останньому, у зв'язку із чим, цією особою були застосовані заходи фізичного впливу відносно ОСОБА_12 у вигляді загину руки за спину та викликано працівників поліції. В подальшому, працівниками поліції був виявлений та вилучений револьвер моделі «Schmeisser 820G» № НОМЕР_1 , калібру 9 ммR (.380R), який є короткоствольною, гладкоствольною вогнепальною зброєю, промислового виробництва (Україна), призначений для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (АЛ-9Р, Терен-ЗРМ, ПНД-9Р та ін.) та до стрільби придатний.

В судовому засіданні, ОСОБА_12 повністю визнав свою вину за пред'явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченні, крім того, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_12 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, враховуючи, що прокурор, обвинувачений та захисник не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, при цьому роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останнього.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та дії вказаної особи кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України - незаконне придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання ОСОБА_12 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом враховується особа ОСОБА_12 , який є особою не маючої судимості, вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, маючою середньо-спеціальну освіту, перебуваючого у цивільному шлюбі, дітей на утриманні не маючого, працюючого різноробочим, маючого тяжке захворювання, маючого постійне місце реєстрації та проживання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_12 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, повне визнання своєї вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_12 , який є особою не маючої судимості, вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, маючою середньо-спеціальну освіту, перебуваючого у цивільному шлюбі, дітей на утриманні не маючого, працюючого різноробочим, маючого тяжке захворювання, маючого постійне місце реєстрації та проживання, враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, повне визнання своєї вини та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе без його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі з випробуванням (із застосуванням ст.75 КК України).

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, передбаченого санкцією ч.1 ст.263 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі з випробуванням за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.

Для проведення експертизи залучались експерти, у зв'язку із чим процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 .

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік, із покладанням обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_11 обрати у вигляді особистого зобов'язання.

Речові докази: револьвер - знищити.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 1144грн., 572грн. за проведення експертних досліджень - стягнути із ОСОБА_11 в повному обсязі, на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
112401828
Наступний документ
112401830
Інформація про рішення:
№ рішення: 112401829
№ справи: 523/10579/18
Дата рішення: 17.07.2023
Дата публікації: 27.07.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.08.2024)
Дата надходження: 30.07.2024
Розклад засідань:
24.03.2026 13:56 Суворовський районний суд м.Одеси
22.04.2020 11:00 Суворовський районний суд м.Одеси
02.11.2021 11:00 Суворовський районний суд м.Одеси
01.12.2021 11:30 Суворовський районний суд м.Одеси
17.01.2022 14:00 Суворовський районний суд м.Одеси
16.02.2022 15:30 Суворовський районний суд м.Одеси
21.09.2022 10:00 Суворовський районний суд м.Одеси
31.10.2022 14:00 Суворовський районний суд м.Одеси
20.12.2022 14:00 Суворовський районний суд м.Одеси
06.02.2023 10:15 Суворовський районний суд м.Одеси
03.03.2023 12:00 Суворовський районний суд м.Одеси
20.04.2023 12:00 Суворовський районний суд м.Одеси
26.04.2023 10:00 Суворовський районний суд м.Одеси
12.06.2023 10:00 Суворовський районний суд м.Одеси
20.06.2023 15:00 Суворовський районний суд м.Одеси
17.07.2023 09:20 Суворовський районний суд м.Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛУПЕНКО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ЛУПЕНКО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ
обвинувачений:
Тодоров В'ячеслав Степанович