Справа № 522/14387/23
Провадження № 2-н/522/1189/23
25 липня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Науменко А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 ,-
Заявник звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
У заяві про видачу судового наказу стягувач зазначає, що відповідно до абз.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/27831) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником.
Відповідно до п.1.3 договору він є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за встановленою формою та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція)постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, факт споживання природного газу відповідно до вимог правил.
Також стягувач вказує, що Боржником Постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 05.08.2021 року, та надав її копію.
Відповідно до заяви-приєднання боржник здійснює споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , постачальником якого є ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України».
В свою чергу із заяви про видачу судового наказу вбачається, що ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» просить стягнути заборгованість за спожитий природний газ з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіді №154187 від 21.07.2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Часиною 5 ст. 165 ЦПК України встановлено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно до ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Окрім того, згідно копії доданого до заяви про видачу судового наказу Витягу про реєстрацію права власності вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, перевіривши матеріали цивільної справи, суддя прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», оскільки відповідно до ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
Відповідно до ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу не зазначено підтвердження права власності.
Статтею 164 ЦПК України встановлено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувану не повертається, у разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового-збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165, 186, 260 ЦПК України, суддя, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу за заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: А.В. Науменко