Справа №522/12211/23
Провадження №2-а/522/270/23
18 липня 2023 року м.Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кулябко О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До суду 20.06.2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ОДП №3530827 від 05.06.2023 року, по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування позову вказано, 30.05.2023 року інспектором з паркування Департаменту транспорту зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Фадеєвим С.М. було складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серія ОДУ№7836215. Відповідно до даного повідомлення власника транспортного засобу ТОЙОТА державний номер НОМЕР_1 притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП за порушення ним п.15.9.и ПДР та накладено штраф у розмірі 680,00 грн. Зазначене повідомлення після його складання було залишено на лобовому склі автомобіля. Позивач ОСОБА_1 є власником зазначеного у повідомленні транспортного засобу, тому звернувся до Департаменту транспорту зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради з заявою про направлення постанови про накладення адміністративного стягнення. 07.06.2023р. на його електронну адресу було надіслано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ОДП №3530827 від 05.06.2023 року, з якою він не згоден, тому був змушений звернутися до суду з зазначеним позовом. У п.6 повідомлення зазначено, що водієм автомобіля порушено саме підпункт и) п.15.9. Правил дорожнього руку. У п.5 постанови наведено суть правопорушення, а саме: зупинка, стоянка безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території. Проте, позивач не погоджується з зазначеним та вважає, що його транспортний засіб не знаходився безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території. Зазначив, що ПДР не містять визначення терміну «виїзд з прилеглої території» та порядку його визначення, проте враховуючи визначення терміну перехрестя та порядку визначення меж перехрестя, вважає, що місцем безпосереднього виїзду з прилеглої території є саме місце прилягання (перехрещення) виїзду з прилеглої території з дорогою. Саме у місці прилягання (перехрещення) виїзду з прилеглої території до дороги (з дорогою) ПДР заборонена зупинка та стоянка транспортних засобів. На фото транспортний засіб розташований не в місці безпосереднього виїзду з прилеглої території, а на самій прилеглій територій, оскільки між транспортним засобом та дорогою розташовані дві трамвайні колії, при цьому розташування транспортного засобу на прилеглій території не заважає руху ні трамваїв, ні транспортним засобам, що рухаються дорогою, ні транспортним засобам, що рухаються прилеглою територією. Транспортний засіб знаходиться поза межами місця перехрещення виїзду з прилеглої території та дороги на відстані від дороги приблизно 10 метрів (враховуючи відстань транспортного засобу від трамвайної колії, ширину трамвайних колій та відстань між ними, а також відстань між трамвайною колією та дорогою). Вважає, що висновок інспектора з паркування щодо стоянки транспортного засобу позивача безпосередньо у місці виїзду з прилеглої території не відповідає дійсності, та на думку позивача є наслідком хибного тлумачення ПДР, а тому вважає, що ним не порушено п.15.9.и ПДР, а тому відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а постанова підлягає скасуванню.
Матеріали позову суддя отримала 21.06.2023 року.
Ухвалою суду від 22.06.2023 року провадження у справі відкрито, справу ухвалено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 29.06.2023 року.
27.06.2023 року представник Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на електронну адресу суду надала клопотання, в якому просила надіслати на адресу Департаменту копію позовної заяви з додатками, розгляд справи призначений на 29.06.2023 року відкласти та надати строк для підготовки відзиву.
Розгляд справи відкладено на 07.07.2023 року.
07.07.2023 року представник Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на електронну адресу суду надала заяву, в якій просила відкласти розгляд справи призначений на 07.07.2023 року, у зв'язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.
Розгляд справи відкладено на 18.07.2023 року.
07.07.2023 року та 12.07.2023 року представник Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на електронну адресу суду надала відзив на адміністративний позов, в якому просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування відзиву зазначено, що 05.06.2023 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Фадєєвим С.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил, зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ОДП 3530827 стосовно ОСОБА_1 , який 30.05.2023 року о 13 год. 38 хв. в м.Одеса на вулиці - Фонтанська дорога, 49/1, здійснив зупинку, стоянку транспортного засобу Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території, що суттєво перешкоджає дорожньому руху та створює загрозу безпеці руху чим порушила вимоги п.15.9.и ПДР та скоїв правопорушення передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Керуючись вище зазначеними нормами чинного законодавства України Інспектором було встановлено за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, що за номерним знаком НОМЕР_1 зареєстровано транспортний засіб TOYOTA AURIS, власник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса власника - АДРЕСА_1 , та за отриманими даними складено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ОДП33530827 та прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680.00 грн. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 КУпАП. Відповідно до п.1.10 ПДР України - прилегла територія - це територія. що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. Наскрізний проїзд - це рух, пересування транспортних засобів по території, за умови, що в'їзд та виїзд здійснюється з різних сторін, тобто в'їзд та виїзд транспортних засобів відбувається в різних місцях, ділянках. В іншому випадку, наприклад. автозаправні станції, стоянки потрібно вважати територіями з наскрізним проїздом, що само по собі абсурдно та протирічить ПДР України. Факт вчинення водієм транспортного засобу Позивача підтверджується наданими інспектором матеріалами фотофіксації, з якої вбачається, що автомобіль Позивача створює перешкоду іншим транспортним засобам. Відповідно до п.2 п.п.3 ч.3 ст.265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Тому вважають, що територія, на якій водієм був зупинений транспортний засіб, не є проїзною частиною, а є прилеглою територію. Прилегла територія (в'їзд/виїзд на/з неї) починається там, де закінчується проїзна частина та ПДР України не передбачено встановлення спеціальних дорожніх знаків або нанесення дорожньої розмітки, які означають в'їзд/виїзд на/з прилеглих територій. В'їзд/виїзд на прилеглу територію повинен бути вільним, транспортним засобам заборонено здійснювати зупинку на в'їзді/виїзді на/з прилеглої території, в іншому випадку це створить перешкоду для вільного в'їзду/виїзду інших транспортних засобів та/або створить загрозу безпеці руху. Вважають, що позивачем не надано жодного аргументу того, що адміністративне правопорушення ним не вчинялось, винесення інспектором постанови про адміністративне правопорушення є правомірним та таким, що відповідає діючому законодавству, дії позивача такими, що порушують ПДР України, передбачені ч.3 ст.122 КУпАП, а позов безпідставним та необґрунтованим.
У судове засідання призначене на 18.07.2023 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи буди сповіщені належним чином.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.205 КАС України).
З урахуванням ч.1 ст.205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності відзиву від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою складання повного тексту рішення є 24.07.2023 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.05.2023 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Фадєєвим С.М. було виявлено порушення водієм транспортного засобу Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , вимог п.15.9.и ПДР, а саме здійснено зупинку, стоянку безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 49/1, у зв'язку з чим було складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності Серії ОДУ 7836215.
За даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, що за номерним знаком НОМЕР_1 зареєстровано транспортний засіб TOYOTA AURIS, власник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса власника - АДРЕСА_1 , та за отриманими даними на ОСОБА_1 складено постанову серії ОДП 33530827 про накладення адміністративного стягнення за здійснення зупинки, стоянки безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території та ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується фотофіксацією, наданою представником Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради разом з відзивом на позов, які долучені до матеріалів справи.
Позивач у своєму позові заперечує факт зупинки транспортного засобу безпосередньо в місті виїзду з прилеглої території, зазначаючи, що його транспортний засіб був розташований на прилеглій території, оскільки між транспортним засобом та дорогою розташовані дві трамвайні колії.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п.1.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що вони відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до п.1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, задавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції. власника дороги або уповноважений ним орган.
Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до п.15.1 ПДР, зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідно до п.15.2 ПДР, за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).
Згідно п.1.10 ПДР, проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільні дороги», проїзна частина - частина автомобільної дороги, безпосередньо призначена для руху транспортних засобів.
Відповідно до п.1.10 ПДР, прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Наскрізний проїзд - це рух, пересування транспортних засобів по території, за умови, що в'їзд та виїзд здійснюється з різних сторін, тобто в'їзд та виїзд транспортних засобів відбувається в різних місцях, ділянках. В іншому випадку, наприклад автозаправні станції, стоянки потрібно вважати територіями з наскрізним проїздом.
Відповідно до п.5.9.и ПДР, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Положенням ч.3 ст.122 КпАП України передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з фотофіксації події, долученої до матеріалів справи, водій транспортного засобу (позивач) порушив вимоги п.15.9.и ПДР, а саме, здійснив зупинку, стоянку транспортного засобу безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме, порушення вимог п.15.9.и ПДР «зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду», відповідність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП, було прийнято рішення про складання повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, а в подальшому, після встановлення власника транспортного засобу, про складання адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 .
Згідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП установлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.2 п.п.3) ч.3 ст.265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Прилегла територія - територія. що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Враховуючі визначення - прилегла територія (в'їзд/виїзд на/з неї) починається там, де закінчується проїзна частина та ПДР України не передбачено встановлення спеціальних дорожніх знаків або нанесення дорожньої розмітки, які означають в'їзд/виїзд на/з прилеглих територій.
В'їзд/виїзд на прилеглу територію повинен бути вільним; транспортним засобам заборонено здійснювати зупинку на в'їзді/виїзді на/з прилеглої території, в іншому випадку це створить перешкоду для вільного в'їзду/виїзду інших транспортних засобів та/або створить загрозу безпеці руху.
У своєму позові, як на підставу скасування постанови, позивач посилається на те, щойого транспортний засіб Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , був розташований на прилеглій території, оскільки між транспортним засобом та дорогою розташовані дві трамвайні колії, при цьому розташування транспортного засобу на прилеглій території не заважає руху ні трамваїв, ні транспортним засобам, що рухаються дорогою, ні транспортним засобам, що рухаються прилеглою територією. Транспортний засіб знаходиться поза межами місця перехрещення виїзду з прилеглої території та дороги на відстані від дороги приблизно 10 метрів (враховуючи відстань транспортного засобу від трамвайної колії, ширину трамвайних колій та відстань між ними, а також відстань між трамвайною колією та дорогою).
Проте, з оглянутих фотоматеріалів вбачається, що дійсно водій ОСОБА_1 здійснив зупинку, стоянку транспортного засобу Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , безпосередньо одразу після перетину трамвайних колій в напрямку прилеглої території та проїзду до будинку АДРЕСА_2 , ближче 10 м до виїзду/в'їзду з/до прилеглої території. Факт знаходження автомобіля на прилеглій території самим позивачем визнається в позові.
Суд не вбачає що в даному випадку позивач не створює перешкоду іншим транспортним засобам. Проте зважаючи на норму п.15.9.и ПДР «зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду», суд приходить до висновку, що таким чином позивач порушив ПДР, за що передбачена відповідність за ч.3 ст.122 КУпАП,
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.
Таким чином, позивачем суду не було надано належних та допустимих доказів щодо спростування факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а саме того, що водієм не було порушено вимог п.15.9.и ПДР.
В свою чергу, стороною відповідача надано фотофіксацію, що долучені до матеріалів справи, яка повністю підтверджує наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Враховуючи досліджені в судовому засіданні обставини та встановлені факти на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що доводи позовної заяви є необґрунтованими та спростовуються доказами наданими Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради
З огляду на наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП №3530827 від 05.06.2023 року інспектор з паркування ОСОБА_2 діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, та правомірно притягнув правопорушника ОСОБА_1 до передбаченої законом адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 є необґрунтований а тому не підлягає задоволенню, як і клопотання про стягнення з відповідача судових витрат.
Керуючись ст.ст.19, 63 Конституції України, ст.ст.2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч.3 ст.194, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 294 КАС України, ст.ст.9, ч.1 ст.122, 222, 251, 252, 254, 258, 268, 276, 280, 283 КУпАП, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м.Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 24.07.2023 року.
Суддя: Домусчі Л.В.