Справа № 947/23175/23
Провадження № 1-кс/947/9313/23
20.07.2023 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 , захисників - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, депутата VIII скликання Одеської міської ради, приватного підприємця, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України -
В провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені 12.04.2023 року до ЄРДР за № 12023160000000601 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, в рамках якого ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, та неможливістю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та достатніми для його застосування до підозрюваного, а також просив визначити розмір застави, який зазначений у клопотанні слідчого.
Захисники просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та вручення її не уповноваженою особою, відсутність ризиків, дані, які характеризують особу підозрюваного, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, непомірність зазначеної у клопотанні застави, надавши копії відповідних документів. Підозрюваний погодився з думкою захисника.
Від підозрюваного скарг на незаконні дії відносно нього з боку працівників органів досудового розслідування не надходили, інших заяв та клопотань не було.
Вивчивши клопотання та надані суду матеріали, вислухавши думку прокурора, захисників та підозрюваного, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення.
А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального провадження, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Приймаючи до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах, зокрема, в показах свідків, протоколах обшуку, вважаю доведеним у судовому засіданні прокурором обґрунтованої підозри в скоєнні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України.
Згідно до ч.1 п.1 ст. 481 КПК України, повідомлення про підозру, зокрема, депутату місцевої ради, здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.
Як вбачається, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 19.07.2023 року підписано в.о.керівника Одеської обласної прокуратури.
Згідно до ч.2 ст.482 КПК України, Генеральний прокурор (виконувач обов'язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.
Згідно до наданих суду матеріалах кримінального провадження, постановою про доручення на проведенняокремих процесуальних дій від 19.07.2023 року в.о.керівника Одеської обласної прокуратури доручено вручити письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КПК України, зокрема, прокурору Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 .
Тобто, доводи захисників щодо повідомлення про підозру неналежною особою не ґрунтується на наявних матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення по якому продовжується проведення необхідних слідчих дій, вважаю, що ці обставини свідчать про можливість з боку підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
В зв'язку з викладеним, вважаю ризик, передбачений ч.1 п. 3 ст. 177 КПК України, доведеним.
Крім того, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистості, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладених в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
В зв'язку з викладеним, вважаю, що в даній кримінальній справі, на час вирішення вказаного питання, з урахуванням викладених в ухвалі обставин кримінального провадження, суспільний інтерес переважає над особистим інтересом підозрюваного.
Відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема правової позиції, викладеній в п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України, вирішуючи питання щодо можливості застосування інших запобіжних заходів відносно підозрюваного, зважаючи на обґрунтованість підозри та наявність вказаного ризика, та приймаючи до уваги відсутність фактичних даних, які свідчать про зміну цього ризику, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватим, вважаю неможливим запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, те що вказаний злочин вчинено без застосування насильства чи погрози його застосування, та відсутні наслідків у вигляді загибелі людини, вважаю необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010р., заява №12050/04) зазначається, що ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Тобто, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
З урахуванням особи підозрюваного, його віку та стану здоров'я, наявності даних, щодо його майнового стану, а також, обставин злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , зокрема, корисливий характер вчиненого кримінального правопорушення, вчинення якого пов'язане з виконанням службових обов'язків, вважаю, що вказані обставини свідчать про виключний випадок та неможливість забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків заставою, у межах розміру, визначеному для особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину.
В зв'язку з викладеним вбачається, що підозрюваному ОСОБА_6 необхідно визначити розмір застави, у більш великому розмірі ніж передбаченому для осіб підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину і зазначений ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 1120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 006 080 гривень, зважаючи, що визначений розмір застави, буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього,
Вважаю необхідним, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися з м.Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування, з визначеними слідчим, свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ст. 209 КПК України, при визначенні часу затримання ОСОБА_6 належить прийняти протокол його затримання, згідно якому він був затриманий 18.07.2023 року.
На підставі встановленого, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 1120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 006 080 (три мільйони шість тисяч вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком до 15.09.2023 року:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з м.Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування, з визначеними слідчим, свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, неявки підозрюваного за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин, чи порушення підозрюваним обов'язків, застава звертається в дохід держави і вирішується питання про застосування застави в більшому розмірі, або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Визначити строк дії ухвали 60 днів, в межах строку досудового розслідування, та обчислювати з дня затримання ОСОБА_6 , тобто з 18.07.2023 року до 15.09.2023 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1