Справа № 766/273/23
н/п 3/766/1783/23
21.07.2023 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АДД № 141597 від 18.06.2023 р., відповідно до змісту якого він 18.06.2023 р. о 10:32 годині в м. Херсоні Суворовський район вул. Рішельєвська, буд. 48, керуючи транспортним засобом АІМА М3Li на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу завчасно подану за допомогою увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимогу п.2.4 та п. 8.9 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу кваліфіковано за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а саме: невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
У судове засідання ОСОБА_1 , призначене на 21.07.2023 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у довідковому листі під розписку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП представниками поліції була обґрунтована наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 141597 від 18.06.2023 р., в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та встановлено пункти ПДР, порушення яких мало своїм наслідком складання протоколу.
-письмові пояснення ОСОБА_1 , де він зазначає, що поліцейські під'їхали до нього на службовому автомобілі з включеними маячками, попросили надати посвідчення водія та сказали що останній не зупинився на їх вимогу. ОСОБА_1 вказав, що не має реєстраційного посвідчення, оскільки їхав на електроскутері з електродвигуном 1200Вт, на який не потрібна реєстрація, а також не потрібно відкривати категорію А1, бо він не є механічним транспортом і електротранспортом. Крім того, працівники поліції вказали, що ОСОБА_1 не зупинився на їхню вимогу на вул. Рішельєвській, 48, але заблокували йому проїзд і він зупинився на вул. Перекопській, 9. Також пояснив, що був у шоломі, сигнал чув, однак вважав, що працівники поліції поспішають на виклик та не зрозумів, що сигнал був до нього, оскільки з його боку не було жодного порушення ПДД.
-відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, з яких вбачається, що поліцейські під'їхали до ОСОБА_1 на службовому автомобілі з включеними маячками та сказали що останній не зупинився на їх вимогу і попросили надати його посвідчення водія. З відеоматеріалів неможливо ідентифікувати моменту зупинки транспортного засобу.
Інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, окрім «візуального спостереження» інспектора поліції, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Таке спостереження працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (Постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17). Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення фактично лише показами (власним спостереженням) поліцейського ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи.
У даному випадку для підтвердження допущеного порушення ОСОБА_1 інспектор поліції відповідно до ст. 251 КУпАП не був позбавлений можливості надати фото- або відеоматеріали події.
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 122-2, п. 1 ст. 247, ст.ст.250, 252, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Д.О. Гонтар