Справа № 766/1117/23
н/п 3/766/2218/23
11.07.2023 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О, розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, Одеської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , кухар їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 , -
встановив:
ОСОБА_1 30.06.2023 р. о 0922:00 годині, під час виконання обов'язків військової служби знаходився на території військової частини в нетверезому стані. Під час проведення огляду на стан сп'яніння було встановлено перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння та зафіксовано наявність алкоголю - 2,41 проміле.
У діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто, поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, вчинені особою в умовах особливого періоду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак, в матеріалах справи, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення останній визнав свою вину.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, повністю доведена та підтверджується наступним:
-Протокол серії А7358 №28/2023 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-20 КУпАП від 01.07.2023 року;
-Довідкою про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння;
-Рапортом командиру взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 30.06.2023 року;
-Копією витягу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 ;
-Копією рапорту ОСОБА_5 від 30.06.2023 року;
-Копією рапорту оперативного чергового командного пункту штабу ОСОБА_6 від 01.07.2023 року;
-Доповідь командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_7 ;
-Копія пояснювальної ОСОБА_1 від 30.06.2023 року;
-Копія витягу з наказу № 71 від 02.08.2023 року;
-Копія військового квитка ОСОБА_1 ;
-Копія паспорту ОСОБА_1 ;
-Копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ;
-Службова характеристика ОСОБА_1 ;
-Медична характеристика ОСОБА_1 ;
-Акт службового розслідування від 03.07.2023 року;
-Копія витягу з наказу № 259 від 03.07.2023 року;
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та підлягає застосуванню до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченого санкцією ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути в дохід держави судовий збір.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: Д.О. Гонтар