290/248/23
Іменем України
смт. Романів 24 липня 2023 року
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 частиною 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП):
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
19 лютого 2023 року близько 17 години 33 хвилин по вул. Поштовій в смт.Миропіль Житомирського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ - 21063», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на відеозапис на службову нагрудну бодікамеру , чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ( далі по тексту - ПДР), за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги статті 268 КУпАП, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених статтею 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 268 КУпАП.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статей 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який фіксує факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною першою та другою статті 62 Закону України «Про національну поліцію України» (далі - Закон) передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Згідно частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пунктів 2, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 ( далі по тексту - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно пункту 7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Відповідно до статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Всебічно з'ясувавши обставини справи на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №396373 від 19 лютого 2023 року, копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 636960 від 19 лютого 2023 року, розписки про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, заявки на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS - повідомлення, рапорту поліцейського, а також доданими матеріалами відеофіксації, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є доведеною.
Згідно статті 130 частини 1 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №396373 від 19 лютого 2023 року встановлено, що 19 лютого 2023 року близько 17 години 33 хвилини по вул. Поштовій в смт.Миропіль Житомирського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ - 21063», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на відеозапис на службову нагрудну бодікамеру , чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП .
Зазначений протокол складено відповідно до вимог Інструкції, посвідчений підписом посадової особи, яка складала протокол - поліцейським - інспектором Сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції Ткачуком Р.О. Вказаний протокол підписано ОСОБА_1 , якого було ознайомлено з правами, передбаченими ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що зі скаргами на дії працівників поліції ОСОБА_1 не звертався, їх дії при складанні протоколу не були визнані неправомірними.
Також як вбачається з наявного в матеріалах відеозапису з бодікамери поліцейського, останнім роз'яснювалися ОСОБА_1 права та обов'язки передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП .
Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з відеозапису, працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в найближчому закладі охорони здоров'я, на що останній категорично не погодився, а зіслався як на відео так і в протоколі про адміністративне правопорушення, що «транспортним засобом не керував, а лише штовхав, так як не міг завести транспортний засіб».
З матеріалів справи вбачається, що факт відмови водія від проходження огляду на визначення стану алкогольного спяніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі зафіксовано на службову нагрудну портативну бодікамеру.
Таким чином, з огляду на те, що подія була зафіксована поліцейськими за допомогою технічного засобу відеозапису, і відеозапис з вказаної камери було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що проведення огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулося з дотриманням вимог закону, тому вказані докази є належними та допустимими.
З вказаного відео та рапорту поліцейського вбачається, що працівники поліції під'їхали до транспортного засобу, що знаходився на пішохідному переході і якого штовхав з метою запуску двигуна ОСОБА_1 , для надання допомоги останньому, оскільки дане авто перешкоджало руху пішоходів та попутнього транспорту.Під час спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , в останнього було виявлено ознаки алкогольного спяніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, в зв'язку з чим працівниками поліції було запропоновано пройти освідування на встановлення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовився.
Факт керування ОСОБА_1 автомобілем підтверджується також копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 636960 від 19 лютого 2023 року, згідно якої 19 лютого 2023 року близько 17 години 33 хвинин по вул.Поштовій в смт.Миропіль Житомирської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ - 21063», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який не мав при собі посвідчення водія категорії «В», чим порушив пункт 2.1(а) ПДР. Дана постанова ОСОБА_1 не оскаржена і не скасована.
Доводи ОСОБА_1 , що він автомобілем не керував свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли та спростовуються оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що зі слів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, останній автомобілем керував близько 20 метрів, однак в подальшому не зміг продовжити рух на ньому внаслідок зупинки двигуна автомобіля, що не залежала від волі водія. (фрагмент відеозапису 0000000_00000020230219173346_0005, з 00.00.20 по 00.00.27)
Наведені докази, в тому числі і відеозапис, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП
Отже, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують відмову ОСОБА_1 як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції керування транспортним засобом.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі статтею 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства , зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Враховуючи особу правопорушника, обставини вчинення правопорушення і його наслідки, суд вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя також стягує з його судовий збір у розмірі, визначеному частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 130 частиною 1, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130КУпАП та накласти на його адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.В. Ковальчук