Справа № 288/1896/23
Провадження № 2/288/341/23
25 липня 2023 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Житомирського району, Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Корнинської селищної ради Житомирського району, Житомирської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .
Після смерті батька відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку.
Звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, 07.07.2023 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з тим, що минув строк прийняття спадщини.
Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні, на час смерті батька з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований, спадкова справа після його смерті не заводилась.
Із засобів масової інформації позивачу стало відомо, що з 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, п. 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Таким чином, позивач розраховувала, що строк для прийняття спадщини закінчується 05 липня 2023 року.
Однак, пункт 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164, було виключено на підставі постанови КМУ № 469 від 09.05.2023 року, тобто в той період, коли у позивача ще був строк подати заяву нотаріусу про прийняття спадщину, ще в додаткових чотири місяці.
Шестимісячний строк подання заяви позивачем про прийняття спадщини після смерті батька закінчився 05 березня 2023 року, вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину 07 липня 2023 року, а позов до суду подала 11 липня 2023 року, тобто пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини незначний.
Таким чином позивач вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин та має право на його поновлення.
Позивач просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати віднести на її рахунок.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила справу розглядати без її участі.
Представник відповідача Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив розгляд вказаної справи проводити без участі їх представника, позов визнають повністю та просять його задовольнити.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 вересня 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 16948 /а.с. 5/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 07 квітня 1961 року Вели- Кліщівською сільською радою Народицького району Житомирської області, батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , запис за № 4 /а.с. 6/.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 13 вересня 1980 року Вели- Кліщівською сільською радою Народицького району Житомирської області, ОСОБА_3 13 вересня 1980 року уклала шлюб з ОСОБА_5 , прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_6 », запис за № 5 /а.с. 6/.
Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 730021, виданого 21 серпня 2007 року Попільнянським районним відділом земельних ресурсів, ОСОБА_2 , який проживає в селі Лисівка на підставі розпорядження голови Попільнянської райдержадміністрації від 13.09.2005 року за № 445 є власником земельної ділянки площею 2,3076 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 7/.
Довідкою № 133 від 07 липня 2023 року Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області визначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець села В.Кліщі, Народицького району, Житомирської області, постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент його смерті за вищевказаною адресою ніхто не зареєстрований і не проживає /а.с. 8/.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданої 07 липня 2023 року державним нотаріусом Попільнянською державною нотаріальною конторою, у спадковому реєстрі інформація щодо спадкової справи відносно ОСОБА_2 відсутня /а.с. 9/.
Згідно довідки № 135/02-14 від 07 липня 2023 року Попільнянської державної нотаріальної контори в Житомирській області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкова справа не відкривалась. Спадкоємцем за законом на все рухоме та нерухоме майно, що належало померлому, є дочка померлого: ОСОБА_1 , яка пропустила строк на прийняття спадщини. Заявниця ОСОБА_1 є рідною дочкою померлого і входить в коло спадкоємців /а.с. 10/.
Як вбачається з постанови № 123/02-31 від 07 липня 2023 року, виданої Попільнянською державною нотаріальною конторою в Житомирській області, ОСОБА_1 відмовлено у вчинені нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 в зв'язку із пропуском встановленого законодавцем терміну на прийняття спадщини /а.с. 11/.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 не подала своєчасно у шестимісячний строк, в зв'язку з тим, що 24 лютого 2022 року почалася військова агресія Росії проти України та був введений воєнний стан на території України. Також вона вважала, що в зв'язку з веденням в Україні військового стану почали діяти нові зміни щодо строків оформлення спадщини, а саме: перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Таким чином позивач розраховувала, що строк для прийняття спадщини для неї закінчується 05 липня 2023 року.
Тому продовження їй строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.
Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.
Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.
Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно частини п'ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.
За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що позивач дійсно пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом просила судові витрати віднести на її рахунок, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1217, 1221, 1262, 1268-1270, 1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Житомирського району, Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці з дня набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник