Справа № 285/4036/23
провадження у справі 3/0285/2979/23
Іменем України
24 липня 2023 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
Мозговий В.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Звягельского РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1
за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області до Новоград-Волинського міськрайонного суду надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так як справи про адміністративні правопорушення одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то останні, відповідно ч. 1 ст. 36 КУпАП,повинні бути об'єднані в одне провадження і об'єднаній справі необхідно присвоїти № 285/4036/23, номер провадження 3/0285/2979/23.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 22.06.2023 о 14 год. 17 хв., по вул. Г. Сагайдачного в м. Звягель керував транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 22.06.2023 о 14 год. 17 хв., по вул. Г. Сагайдачного в м. Звягель керував транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, тобто не маючи права керування транспортним засобом, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений, що підтверджується його підписом в протоколі, записом з відеодиску та довідкою про доставку СМС-повідомлення. Про причини не повідомив, заяв чи клопотань не направляв. Також ОСОБА_1 було роз'яснено його права визначеними ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ознайомлений, про що в протоколі наявний його підпис.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 оскільки останній не виявив зацікавленості у присутності на розгляді справи.
Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Виконання цих завдань неможливе без чіткого визначення предмета доказування у даній справі, а також (у межах ст. 251 КпАП) відповідних засобів доказування.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 22.06.2023 о 14 год. 17 хв., по вул. Г. Сагайдачного в м. Звягель керував транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 22.06.2023 о 14 год. 17 хв., по вул. Г. Сагайдачного в м. Звягель керував транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, тобто не маючи права керування транспортним засобом, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 протягом року неодноразово піддавався адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, постановами Новоград-Волинского міськрайонного суду від 19.12.2022 та 16.05.2023 останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який фіксує факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною першою та другою статті 62 Закону України «Про національну поліцію України» (далі - Закон) передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак наркотичного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Переглянутий відеозапис події файл №___(3), який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і ця відмова є зрозумілою і категоричною, що не передбачає двозначного трактування.
Отже, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства , зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Окрім того, поліцейським було дотримано вимоги ст. 35 ЗУ “Про поліцію”, що підтверджується постановою від 22.06.2023 серія БАД № 552702 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення ним ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП, яка набрала законної сили та не оскаржувалась ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При визначені виду адміністративного стягнення суд враховує, що адміністративне стягнення у виді штрафу, яке на нього було накладено постановами суду не дало можливості досягти мети визначеної ст. 23 КУпАП, зокрема запобігти вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що для досягнення мети, визначеною ст. 23 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого стягнення, відсутні.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33-35, 36, 40-1, 126, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Об'єднати в одне провадження справи № 285/4036/23 (провадження № 3/0285/2979/23), та № 285/4038/23 (провадження № 3/0285/2980/23), присвоївши їм номер 285/4036/23, номер провадження 3/0285/2979/23.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді адміністративного арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя В.Б. Мозговий