Справа №295/8979/23
1-кс/295/3761/23
Іменем України
13.07.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ГУНП в Житомирський області ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
про арешт майна,
подане у кримінальному провадженні №12023060400002083 від 07.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.07.2023 близько 23 год 28 хв, двоє невідомих осіб, перебуваючи за адресою: Площа Житній Ринок, м.Житомир, в період дії воєнного стану, застосовуючи фізичну силу, відкрито заволодів майном гр. ОСОБА_5 , а саме: мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy A12» в чохлі чорного кольору, грошовими коштами в сумі 2000 грн, посвідченням учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_5 ; посвідченням офіцера на ім'я ОСОБА_5 ; паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , чим спричинили останньому матеріальної шкоди на загальну суму 4400 грн.
В ході проведення досудового розслідування громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав викрадене ним майно 10.07.2023 в період часу з 10 год 09 хв по 10 год 40 хв у приміщенні Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, що за адресою: вул. Лесі Українки, 17, м. Житомир, Житомирської області, під час проведення слідчої дії у даному кримінальному провадженні, зокрема, огляду місця події, у ОСОБА_6 виявлено та вилучено: карту пам'яті марки «ATLANFA micro SD» об'ємом пам'яті 16 GB. Указані об'єкти було упаковано згідно правил пакування речових доказів та вилучено до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Постановою слідчого вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки останні могли використовуватися для здійснення кримінально-протиправно діяльності а, отже, бути знаряддям вчинення злочину, залишити на собі його сліди.
Посилаючись на зазначене, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вказане у клопотанні майно.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, до клопотання долучив заяву про проведення судового засідання без його участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
З огляду на вищезазначені обставини та у відповідності до приписів ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з приписами ч.1 ст.172 КПК України, неявка слідчого не перешкоджає розгляду клопотання слідчим суддею.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина 1 ст.170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Житомирського РУП ГУНП в Житомирський області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено 07.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060400002083, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Відповідно до копії протоколу огляду місця події від 10.07.2023, ОСОБА_6 добровільно видав для огляду свій мобільний телефон, у ході огляду якого виявлено знімки військового квитка, виданого на ім'я ОСОБА_7 . Фотознімки зберігаються на карті пам'яті марки «ATLANFA micro SD» об'ємом пам'яті 16 GB, яка у ході огляду місця події була вилучена.
Постановою слідчого від 10.07.2023 карту пам'яті марки «ATLANFA micro SD» об'ємом пам'яті 16 GB, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 167, 168 КПК України речі, які були вилучені під час огляду місця події, є тимчасово вилученим майном.
Під час вирішення клопотання слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, що вбачаються зі змісту доданих до клопотання копій наступних документів: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; протоколу прийняття заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.07.2023; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 07.06.2023; копії протоколу огляду місця події від 10.07.2023; постанови слідчого про визнання предметів речовими доказами від 10.07.2023, які підтверджують, що зазначене в клопотанні майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; метою застосування даного виду забезпечення кримінального провадження є необхідність збереження речових доказів, недопущення їх втрати.
Враховуючи викладене, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою уникнення можливості його втрати, оцінивши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити подане клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на карту пам'яті марки «ATLANFA micro SD» об'ємом пам'яті 16 GB, яку було вилучено 10.07.2023 під час огляду місця події у ОСОБА_6 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1