Справа № 202/14270/23
Провадження № 1-кс/202/6081/2023
21 липня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчий-криміналіст Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 19.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010002227, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця смт.Нововоронцовка, Херсонської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, водія-електрика 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, -
Старший слідчий-криміналіст Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, а саме: заподіяння тілесних ушкоджень щодо начальника у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Клопотання мотивовано тим, що солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період на посаді водія-електрика 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , близько 14 год. 05 хв. 19 липня 2023 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку у місці тимчасової дислокації механізованої роти військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, одержавши усний наказ про необхідність обстеження на стан сп'яніння та зауваження про перебування його на службі у стані алкогольного сп'яніння від командира 1 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_7 , який є прямим начальником за військовим званням по відношенню до солдата ОСОБА_4 та будучи невдоволеним зауваженням з боку начальника з цього приводу, вирішим заподіяти молодшому сержанту ОСОБА_7 тілесні ушкодження, і реалізовуючи свій кримінальний протиправний намір, солдат ОСОБА_4 заподіяв тілесні ушкодження молодшому сержанту ОСОБА_7 , у зв'язку з виконанням останнім обов'язків з військової служби, яке виразилося в тому, що солдат ОСОБА_4 почав сперечатися з молодшим сержантом ОСОБА_7 щодо небажання вибути до тимчасової військової комендатури у АДРЕСА_3 , з метою виявлення стану алкогольного та наркотичного сп'яніння, та під час суперечки солдат ОСОБА_4 підійшов до молодшого сержанта ОСОБА_7 та наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівого ока. Далі, з метою самозахисту та припинення подальших протиправних дій, молодший сержант ОСОБА_7 , штовхнув солдата ОСОБА_4 долонею правої руки в обличчя, у відповідь на що, солдат ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока молодшому сержанту ОСОБА_7 , від чого останній впав на спину на землю та солдат ОСОБА_4 присів на нього зверху та почав наносити хаотичні множинні удари кулаками обох рук по обличчю та тулубу, доки молодший сержант ОСОБА_7 не скинув з себе солдата ОСОБА_4 .. В результаті протиправних дій солдата ОСОБА_4 молодшому сержанту ОСОБА_7 спричиненні тілесні ушкодження у виді параорбітальної гематоми зліва, саден шкіри шиї справа, обох ліктьових суглобів, попереку справа, обох кистей, тобто солдат ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, тобто заподіяння тілесних ушкоджень щодо начальника у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, протоколами слідчих експериментів зі свідками та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, в обґрунтування існуючих ризиків зазначено, що підозрюваний, без застосування запобіжного заходу може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підозрюваний має мотив та можливість внаслідок звання та посади в Збройних Силах України, а також наявних у нього навичок та знань, вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
-вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний спричинивши тілесні ушкодження командиру. Такі дії солдата ОСОБА_4 вже є опосередкованим посяганням на життя та здоров'я інших військовослужбовців та фактичним висловленням байдужості до їх безпеки на користь власного страху. При цьому ми враховуємо, що причиною таких дій стало бажання уникнути участі в бойових діях, що може отримати своє продовження у вигляді вчинення злочину, передбаченого ст. 409 КК України «Ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману». З огляду на це, а також те, що підозрюваному загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість вчинення останнім злочину, передбаченого ст. 408 КК України («Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу»).
Таким чином, застосування будь-якого іншого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, та на думку слідчого будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану не будуть відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховується від органу досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просить застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В ході розгляду клопотання прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри. Просив врахувати стан здоров'я підозрюваного, який на даний час має тілесні ушкодження та забезпечити невідкладне проведення його судово-медичного обстеження.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника та заявив, що він має тілесні ушкодження та потребує медичної допомоги.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Прокурор та слідчий довели, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Із доданих матеріалів клопотання вбачається, що підозра достатньо підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з наказу командира військової частини; копією акту службового розслідування затвердженого командиром віськової частини; копією витягу з наказу; довідкою військово-лікарської комісії; протоколами допиту свідків, протоколами слідчих експериментів, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв'язку.
Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Ризик, незаконно впливати на свідків, підтверджується тим, що ОСОБА_4 будучі знайомим зі свідками, може шляхом вмовлянь, погроз чинити вплив на свідків, щоб останні змінили свої показання, з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що оскільки ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може, з метою переховуватись від органів досудового розслідування, може залишити розташування військової частини та вчинити інший злочин пов'язаний з військовою службою.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ризик можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному правопорушенні іншим чином, слідчим та прокурором необґрунтовані та наразі нічим не підтверджені.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
З огляду на положення ч.8 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначати підозрюваному розмір застави.
Разом з тим, в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заявив, що він має тілесні ушкодження та потребує медичної допомоги. При цьому ОСОБА_4 не заявляв про застосування до нього насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Відповідно до ст. 2 КПК України - завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження тощо.
Відповідно до ч.18 п.1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.7 КПК України - зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься- верховенство права.
Частина 1 ст. 206 КПК України наголошує, що кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, що тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною 6 цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
У зв'язку з викладеним, відповідно до вимог ст, 206 КПК України, зважаючи на отриману інформацію під час розгляду клопотання щодо стану здоров'я підозрюваного та з метою дотримання державою позитивного обов'язку щодо захисту здоров'я та життя особи, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу слідчого та прокурора на вказані факти та зобов'язати зазначених осіб забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного та при необхідності забезпечити надання необхідної та достатньої медичної допомоги.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 60 (шістдесят) днів по 17 вересня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
В порядку ст. 206 КПК України зобов'язати старшого слідчого-криміналіста Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_6 та прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та при необхідності, забезпечити надання необхідної та достатньої медичної допомоги .
Висновок за результатами повного медичного обстеження ОСОБА_4 , негайно на виконання цієї ухвали, спрямувати до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвала слідчого судді діє по 17.09.2023 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1