Справа № 991/6184/23
Провадження 1-кс/991/6196/23
17 липня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Народного депутата України ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення,
13.07.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга Народного депутата України ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 26.06.2023.
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що 26 червня 2023 року ним було подано до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України ОСОБА_5 .
У своїй заяві він вказав, що із засобів масової інформації вбачається, що депутат Київської міської ради ОСОБА_6 , відносно якого здійснюється кримінальне провадження за фактом одержання неправомірної вигоди, виїхав за межі України за дозволом ГУР ОСОБА_7 . При цьому, в одній із публікацій було зазначено, що ОСОБА_6 протягом 2022-2023 р. неодноразово перетинав державний кордон за дозволами ОСОБА_7 .
Зі змісту наведеної інформації, заявник робить висновок, що з метою отримання неправомірної вигоди для себе у вигляді матеріальному вигляді чи отримання політичних преференцій або гарантій недоторканості, начальник ГУР ОСОБА_5 використав своє службове становище, яке виразилося у сприянні підозрюваному у тяжкому злочині ОСОБА_8 , незаконно перетнути державний кордон з метою ухилення від органів досудового розслідування та суду і уникнення кримінальної відповідальності.
Скаржник вказує, що його заява була отримана НАБУ та зареєстрована 27.06.2023 року, однак, всупереч положенням ч. 1 ст. 214 КПК України, відомості, які у ній викладені, до ЄРДР досі не внесені та заявнику не надано витяг з ЄРДР.
Враховуючи вказане, скаржник просить зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості, що викладені у заяві про кримінальне правопорушення та надати народному депутату ОСОБА_3 витяг з ЄРДР.
2.Позиція учасників судового засідання
У судове засідання скаржник не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду.
Представник НАБУ в судове засідання не з'явився, однак до його початку надіслав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні поданої скарги та розглянути її за його відсутності. В обґрунтування своїх пояснень представник НАБУ зазначив, що за результатами розгляду заяви було надано відповідь щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Зокрема, представник НАБУ вказав, що заява не містить у собі відомостей про обов'язкові елементи складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. На переконання представника НАБУ, в діях ОСОБА_5 , які виразились у підписанні листа на адресу Державної прикордонної служби України, на підставі якого було прийняте рішення щодо пропуску через державний кордон України ОСОБА_9 , а також інших осіб, - відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України з огляду на відсутність відповідних матеріальних наслідків, а також, вочевидь, причинного зв'язку між діянням та наслідками. Водночас зауважує, що детективами Національного бюро вживаються вичерпні заходи задля з'ясування обставин перетину державного кордону України депутатом Київської міської ради ОСОБА_9 , після чого буде надана юридична оцінка діям службових осіб, які цьому сприяли.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п.4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізує її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
З поданої скарги та долученої до неї заяви вбачається, що народний депутат України ОСОБА_3 порушує питання про необхідність внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом зловживання владою або службовим становищем керівником ГУР МОУ, який надав дозвіл на виїзд ОСОБА_8 , фігурантом у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні корупційного злочину. Як вказує скаржник, такий дозвіл надав можливість ОСОБА_8 покинути територію України та уникнути кримінальну відповідальність.
Аналізуючи зазначені відомості та заяву, а також беручи до уваги відомості, викладені у письмових запереченнях представника НАБУ, слідчим суддею не встановлено відомостей, які могли б об'єктивно свідчити про ймовірність вчинення кримінального корупційного правопорушення, а заявником не наведено обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.
Зокрема, слідчий суддя вважає, що зазначені у заяві відомості не вказують, які конкретні дії чи бездіяльність свідчать про зловживання з боку службової особи ГУР МОУ та використання наданих йому повноважень всупереч інтересам служби, зокрема не наведено будь-яких переконливих доводів, що такий дозвіл був наданий безпідставно або поза межами повноважень особи.
Крім того, повідомлені заявником відомості не містять будь-якого пояснення, у чому полягає корисливий інтерес керівника ГУР, а зазначено виключно припущення заявника про переслідування корисливих цілей або ж очікування преференцій.
Також слідчий суддя погоджується із доводами представника НАБУ, що однією з обов'язкових ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України є наслідки, які мають мати матеріальне вираження, що перевищує 100 або 250 неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
У скарзі та у заяві, народний депутат висловлює позицію щодо негативних наслідків для кримінального провадження, яке здійснюється відносно ОСОБА_10 , що свідчить про наявність шкоди нематеріального характеру, яка не може бути піддана грошовій оцінці, та яка б досягла встановленого ст. 364 КК України розміру. Враховуючи зазначене, описані у заяві дії не можуть охоплювати злочину, передбачений ст. 364 КК України.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що такі наслідки можуть бути усунені кримінально-правовими заходами, які за твердженнями представника НАБУ, уже ініційовані у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 .
Слідчий суддя вважає, що висловлених у заяві народного депутата тверджень недостатньо для висновку про наявність кримінального правопорушення, а тому такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування. У даному випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, однак такі відомості можуть бути предметом перевірки дисциплінарних органів або ж інших органів, які передбачають контроль за наданням дозвільних документів на виїзд з країни та суб'єктів їх видання.
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної скарги.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 307, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
1.У задоволенні скарги Народного депутата України ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1