про залишення касаційної скарги без руху
24 липня 2023 року
м. Київ
справа №520/5951/19
адміністративне провадження №К/990/23697/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Верховного Суду 04.07.2023 надійшла касаційна скарга представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - адвоката Харченка Костянтина Сергійовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно із поштовим штемпелем на описі вкладення до цінного листа касаційна скарга подана до Верховного Суду 28.06.2023, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, оскільки оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції проголошено в судовому засіданні 06.02.2020, її повний текст складено 17.02.2020, а тому перебіг строку на касаційне оскарження розпочався 18.02.2020 та закінчився 18.03.2020.
До касаційної скарги представник скаржника додав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій посилається на пункт 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Також представник скаржника зазначає, що згідно з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 01.06.2023 ОСОБА_1 отримав закритий осколковий перелом головки лівої променевої кістки зі зміщенням, перебував до 22.05.2018 на стаціонарному лікуванні, в подальшому був визнаний інвалідом 3 групи безстроково. Враховуючи важкий стан здоров'я позивача, та, в подальшому, його військову службу на участь у відсічі збройній агресії російської федерації, вважає, що строк на касаційне оскарження може бути поновлений.
Однак Верховний Суд критично оцінює доводи вказаної заяви з огляду на таке.
18.03.2020 ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного з касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2020 касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 повернуто скаржнику.
21.04.2020 ОСОБА_1 отримав копію ухвали Верховного Суду від 14.04.2020 про повернення касаційної скарги.
28.06.2023 ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Верховний Суд встановив, що з дня отримання копії ухвали Верховного Суду від 14.04.2020 про повернення вперше поданої касаційної скарги і до дня повторного звернення - 28.06.2023 минуло більше трьох років, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою. Вказаний проміжок часу неможливо визнати таким, що свідчить про реалізацію позивачем права на повторне звернення без зайвих зволікань.
Зазначені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження причини такого пропуску не можуть бути визнані поважними, оскільки перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 30.04.2018 по 22.05.2018 та в подальшому визнання його інвалідом 3 групи не могло вплинути на можливість оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду, яка була прийнята 06.02.2020. Також скаржник не зазначає, яким чином на цей проміжок часу вплинули обставини, пов'язані з дією карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Таким чином, наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, а тому скаржнику слід навести інші поважні підстави пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на їх підтвердження.
Крім того, згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 7446,00 грн (372300 (ціна позову) * 1%*200%).
Скаржником не надано доказу сплати судового збору, у зв'язку із чим вказаний недолік підлягає усуненню.
Разом з тим, Верховний Суд вважає безпідставним твердження скаржника, що позивач є військовослужбовцем, а тому звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Предметом розгляду даної справи є визнання протиправною постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу №ХК2309/296/ЗНД/ТДСП-ФС від 13.12.2018, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 372300 грн.
Тобто у справі, що розглядається, позивач оскаржує постанову про накладення штрафу на нього як фізичну особу-підприємця, а тому справа № 520/5951/19 не є справою, яка пов'язана з виконанням військового обов'язку.
Таким чином, у даному випадку позивач не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів поважності підстав пропуску такого строку, документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 229, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020.
2. Залишити без руху касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови.
3. Надати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
4. Надіслати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.І. Рибачук
Суддя Т.Г. Стрелець